Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Маслія В. І., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Київський коледж бізнесу", Навчально-професійного центру "Академія мистецтва краси" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі за позовом першого заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Приватний вищий навчальний заклад "Київський коледж бізнесу", Навчально-професійний центр "Академія мистецтва краси" про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В березні 2013 року перший заступник прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся з позовом до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 707 від 29 жовтня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Приватний вищий навчальний заклад "Київський коледж бізнесу", Навчально-професійний центр "Академія мистецтва краси" звернулися з касаційною скаргою, в якій просили рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В запереченнях на касаційну скаргу прокурор просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що пунктами 8 та 9 розпорядження голови Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року № 277 "Про розгляд питань оренди нежитлових приміщень дозволено управлінню освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут соціальних та культурних зв'язків" договір оренди нежитлового приміщення по вул. Вакулінчука, 1, загальною площею 2247,9 кв. м для використання під вищий учбовий заклад, терміном з 01 березня 2004 року до 01 жовтня 2011 року, та дозволено управлінню освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації укласти з Навчально-професійним центром "Академія мистецтва краси" договір оренди нежитлового приміщення по вул. Вакулінчука, 1, загальною площею 614,2 кв. м, для використання під навчальний заклад, терміном з 01 березня 2004 року до 01 жовтня 2011 року.

Заступником прокурора міста Києва винесено протест на вказані пункти розпорядження, який листом від 24 березня 2006 року №07/3-67вих. направлено до голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації.

За результатами розгляду зазначеного протесту головою Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації прийнято розпорядження від 07 квітня 2006 року № 359, яким пункти 8, 9 розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року № 277 скасовано.

23 січня 2013 року першим заступником прокурора Дарницького району м. Києва винесена постанова про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо додержання органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади Закону України "Про охорону дитинства" (2402-14) .

Перевіркою встановлено, що розпорядженням голови Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 29 жовтня 2010 року № 707 "Про внесення змін до п.п. 8, 9 розпорядження голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року № 277 "Про розгляд питань оренди нежитлових приміщень" внесено зміни до пунктів 8, 9 розпорядження голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року № 277 "Про розгляд питань оренди нежитлових приміщень" в частині заміни слів "терміном до 01.10.2011" на слова "терміном до 01.10.2021", в решті п.п. 8, 9 залишені без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся з позовом до адміністративного суду.

Суди обох інстанції дійшли висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Суд касаційної інстанції вважає висновки судів передчасними.

Відповідно до частин 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції виходив з того, що з оскаржуваним рішенням прокурор ознайомився після проведення перевірки в січні 2013 року. При цьому суд відхилив посилання третіх осіб на те, що оскаржуване розпорядження направлялося прокурору Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією. З цього приводу суд виходив з того, що при вирішенні питання щодо дотримання прокурором строків звернення до адміністративного суду, судом запропоновано відповідачу, за наявності, надати належні докази, що свідчать про направлення прокуратурі Дарницького району м. Києва вказаного розпорядження. Станом на час розгляду справи належних доказів, що підтверджують факт повідомлення прокуратури про вказане розпорядження не пізніше одного місяця з дня його прийняття суду не надано.

Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи суду першої інстанції.

Частинами 4, 5 статті 11 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Судом першої інстанції зазначено, що докази направлення оскаржуваного рішення прокурору станом на час розгляду справи від відповідача не надходили.

На думку суду касаційної інстанції, в порушення зазначених норм процесуального права суд протиправно обмежився лише пропозицією відповідачу надати ці докази та фактом їх ненадання станом на час розгляду справи.

Враховуючи важливість вказаного документу для вирішення цієї справи, для об'єктивного з'ясування обставин справи суд повинен був витребувати відповідні докази, з урахуванням чого вирішити справу. При розгляді справи відповідне клопотання подавалося третіми особами, проте, не задоволене судом.

Як вбачається з матеріалів справи, під час її розгляду в суді апеляційної інстанції третіми особами надано лист Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 18 червня 2013 року № 101-4710/07, яким повідомлялося що розпорядження № 707 від 29 жовтня 2010 року направлялося прокурору в жовтні 2010 року. До цього листа додано відповідний витяг з журналу вихідної кореспонденції.

В порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не дослідив цей доказ.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовані обставини у справі щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду, що є підставою для скасування рішень судів та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому суд касаційної інстанції відхиляє посилання скаржників на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року визнано протиправним розпорядження від 07 квітня 2006 року № 359. При розгляді справи адміністративний суд дає оцінку діям суб'єкта владних повноважень на момент їх вчинення. На час прийняття оскаржуваного рішення вказане розпорядження було чинним.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Київський коледж бізнесу", Навчально-професійного центру "Академія мистецтва краси" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.