ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" січня 2014 р. м. Київ К/800/2199/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Черпака Ю.К.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій. Просив суд:
- визнати недійсним і скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про застосування фінансових санкцій від 22 червня 2012 року № 1167;
- визнати недійсним і скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про застосування фінансових санкцій від 22 червня 2012 року № 1168;
- визнати недійсним і скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про застосування фінансових санкцій від 22 червня 2012 року № 1169;
- визнати недійсним і скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про застосування фінансових санкцій від 22 червня 2012 року № 1170;
- визнати недійсною і скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про сплату боргу від 18 травня 2012 року № 388;
- визнати недійсною і скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про сплату боргу від 3 липня 2012 року № 388.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків від 22 червня 2012 року № 1167. Визнано протиправним та скасовано Рішення про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески від 22 червня 2012 року № 1168. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством від 22 червня 2012 року № 1169. Визнано протиправним та скасовано Рішення про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством від 22 червня 2012 року № 1170. Визнано протиправним та скасовано Вимогу про сплату боргу від 18 травня 2012 року № Ф-388. Визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу від 3 липня 2012 року № Ф-388.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2012 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу від 18 травня 2012 року № Ф-388 та від 3 липня 2012 року № Ф -388 та відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 9 грудня 1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1. Знаходився на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на спрощеній системі оподаткування. Позивач прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності та 18 травня 2012 року звернувся до відповідача з відповідною заявою.
Відповідачем на підставі заяви позивача про припинення підприємницької діяльності видане направлення за № 156/21 на здійснення позапланової перевірки 18 травня 2012 року, щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску за період з 1 січня 2011 року по 18 травня 2012 року; перевірка правильності нарахування та сплати страхових внесків за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року; перевірка правильності нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій за період з 1 січня 2004 року по 18 травня 2012 року; перевірка достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 1 січня 2004 року по 18 травня 2012 року.
18 травня 2012 року відповідачем проведена позапланова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. За результатами якої складений відповідний акт № 149/22 від 18 травня 2012 року. Перевіркою встановлено недотримання позивачем вимог:
- Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (z0168-95) , і Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) щодо ведення бухгалтерських документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску та страхових внесків;
- пунктів 4, 6 частини 2 статті 17, частини 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині правильності визначення сум виплат, на які нараховуються страхові внески за ставкою 32,3%;
- пунктів 4, 6 частини 2 статті 17, частини 2 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині правильності визначення сум виплат, на які нараховуються страхові внески за ставкою 2%;
- пунктів 4, 6 частини 2 статті 17, частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині правильності нарахування та сплати страхових внесків;
- пунктів 4, 6 частини 2 статті 17, частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу.
За результатами перевірки 18 травня 2012 року УПФУ надіслало на адресу позивача вимогу про сплату боргу № Ф-388 на загальну суму 228,10 грн. та повторно 03 липня 2012 року.
22 червня 2012 року відповідачем на підставі порушень встановлених актом перевірки, прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків № 1167, згідно з яким за порушення вимог пункту 6 частини 2 статті 17, частини 1 статті 19 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 цього Закону до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 883,88 грн.
22 червня 2012 року відповідачем на підставі порушень встановлених актом перевірки, прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків № 1168, згідно з яким за приховування (заниження) сум заробітної плати (виплат, доходу) на підставі пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 665,00 грн.
22 червня 2012 року відповідачем на підставі порушень встановлених актом перевірки, прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків № 1169, згідно з яким за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до поозивача застосовані фінансові санкції в сумі 1 767,76 грн.
22 червня 2012 року відповідачем на підставі порушень встановлених актом перевірки, прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків № 1170, згідно з яким за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 1 787,94 грн.
Пунктом 4 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування виконавчими органами ПФУ до страхувальників фінансових санкцій, зокрема штрафу за донарахування територіальним органом ПФУ сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.
1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) , яким було виключено вище наведену норму права.
Відповідно до абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Виходячи із аналізу даної норми колегія судів дійшла висновку, що після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) за відповідачем збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.
Отже, скасовуючи у цій частині рішення першої інстанцій суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку та відмовив у задоволені позовних вимог у цій частині врахувавши положення абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) .
Судом апеляційної інстанції було також встановлено, що позивачем було обрано особливий спосіб оподаткування, а тому відповідно до абзацу другого частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фінансові санкції за несплату страхових внесків не застосовуються, а нараховані суми фінансових санкцій зазначені в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.
Суд апеляційної інстанції виходячи із того, що позивачем було обрано особливий спосіб оподаткування правомірно залишив рішення першої інстанції про задоволення позовних вимог у цій частині без змін.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, та ним повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2012 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський Судді: С.В. Головчук Ю.К. Черпак