2а-1681/11/1370 Про визнання протиправним та скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 22.01.2014 Прийняття

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012, задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Дніпро-Захід" (надалі - позивач, ПП "Дніпро-Захід") до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Галицькому районі м. Львова), про визнання протиправним та скасування рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач не надав письмових заперечень, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.09.2010 представниками відповідача було проведено виїзну планову перевірку магазина ПП "Дніпро-Захід" за дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

В результаті перевірки було встановлено порушення позивачем п.13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) ), а саме: виявлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків (15 396,61 грн.) сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (14 326,62 грн.). Розбіжність склала 1 069,99 грн. На підставі даного акта винесено рішення від 04.10.2010 № 0006143311 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 349,95 грн.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Згідно п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Згідно норми п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів" (833-2006-п) забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) місцем проведення розрахунків визначено місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Наведена норма Закону кореспондує із п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) , за змістом якого каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з акта перевірки від 20.09.2010 вбачається, що представниками податкового органу, які здійснювали перевірку, внесено запис про те, що касова книга не перевірялась, але потім частку "не" було закреслено з підписами відповідальних осіб ДПІ у Галицькому районі м. Львова, чим підтверджено факт здійснення перевірки касової книги підприємства.

З даних касової книги позивача, яка належним чином оформлена, вбачається, що станом на 20.09.2010 в магазині був залишок коштів на початок дня 3 007,67 грн., з якого було здійснено видаток продавцю розмінних грошей у сумі 100,67 грн. та заробітної плати у сумі 1 837,28 грн. Крім цього, було надходження коштів у розмірі 82 912,94 грн.

Наявність залишку у розмірі 3 007,67 грн. на початок дня 20.09.2010 підтверджується наступними документами:

- Х-звітом за 18.09.2010, з якого вбачається, що кінцевий залишок в магазині становив 3 007,67 грн. (19.09.2010 - вихідний день, тому означений залишок перейшов на початок робочого дня 20.09.2010 і зберігався в касі);

- Х-звітом за 20.09.2010, з якого вбачається, що проведено службове внесення 100,67 грн., тобто сума, яка відображена в касовій книзі;

- Z-звітом від 18.09.2010, з якого вбачається, що службове вилучення становило 3 007,67 грн., тобто сума, що перебувала в касі на початок 20.09.2010;

- Z-звітом від 20.09.2010, з якого вбачається, що проведено службове внесення 100,67 грн., тобто сума, яка відображена в касовій книзі.

З огляду на викладене, враховуючи записи у касовій книзі магазину від 20.09.2010, судами попередніх інстанцій встановлено, що надходження до каси зафіксовано у сумі 3 007,67 грн., видаток - в сумах 100,67 грн. та 1 837,28 грн. Різниця становить 1 069,72 грн., що менше на 22 коп. від суми, яку представники відповідача помилково записали в акті як надмірні готівкові кошти.

Касовий апарат підприємства "Марія-301 МТМ" не має скриньки касового апарату (відповідно до Технічних вимог до електронних контрольно-касових апаратів, затверджених Рішенням Державної міжвідомчої експертної комісії з електронних контрольно-касових апаратів від 06.07.1995 № 2 (v0002225-95) , в портативних електронних контрольно-касових апаратах наявність грошової скриньки не вимагається). Касове приміщення має сейф, в якому зберігаються гроші.

Таким чином, представниками ДПІ у Галицькому районі м. Львова не було враховано результати даних касової книги, яку вони перевіряли, що вбачається також з письмового пояснення касира ОСОБА_4 від 20.09.2010, Z-звітів та X-звітів, і, внаслідок цього, помилково зараховано до надлишкових коштів (1 069,99 грн.), кошти які легітимно, на підставі фінансових документів, перебували в сейфі каси, де зберігається виручка.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав стверджувати про порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Відтак, відповідачем незаконно застосовано до позивача штрафні санкції рішенням податкового органу, скасованого обґрунтованими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення даного позову, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 у справі № 2а-1681/11/1370 (68438/11/9104) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.