Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку Сагіра Віталія Леонідовича про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року,

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку Сагіра Віталія Леонідовича (далі - державний реєстратор) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між ним та колективним підприємством "Трест Донецькжитлобуд № 1" 21 лютого 2005 року був укладений контракт № 9 на пайову участь у будівництві індивідуального гаража на 50 боксів, відповідно до пункту 1 якого, предметом контракту є порядок та умови участі пайовика в дольовій участі в будівництві індивідуального гаража на 50 боксів мікрорайону "Перемога" (поштова адреса: АДРЕСА_1).

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта від 14 листопада 2007 року, індивідуальні гаражі на 50 боксів з автомийкою, складськими і офісними приміщеннями в мікрорайоні "Перемога" за адресою: АДРЕСА_1, були прийняті в експлуатацію.

За актом прийому-передачі від 25 грудня 2007 року гаражний бокс НОМЕР_1 площею 16,0 кв.м, який розташований в індивідуальному гаражі на 50 боксів мікрорайону "Перемога" колективним підприємством "Трест Донецькжитлобуд №1" був переданий позивачу.

На підставі даного акту, 21 травня 2008 року КП "Бюро технічної інвентаризації міста Донецька" було видано ОСОБА_1 технічний паспорт на вищезазначений об'єкт нерухомого майна.

З метою проведення реєстрації права власності та одержання документу, що підтверджує реєстрацію права власності на даний об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_1, позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції в місті Донецьку із заявою про державну реєстрацію права власності.

Рішенням відповідача № 141666 від 28 січня 2013 року у державній реєстрації права власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна позивачу було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся в суд з даним позовом в якому просив:

визнати дій державного реєстратора неправомірними щодо відмови в державній реєстрації права власності за ним об'єкта нерухомого майна (гаража), розташованого за адресою: місто Донецьк, АДРЕСА_1;

скасувати рішення відповідача № 141666 від 28 січня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

зобов'язати відповідача провести реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на гараж площею 16,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано державного реєстратора провести реєстрацію права власності за позивачем на гараж площею 16,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 11,47 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року скасовано, та прийнято нову постанову якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

У своїй касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та колективним підприємством "Трест Донецькжитлобуд №1" 21 лютого 2005 року був укладений контракт № 9 на пайову участь у будівництві індивідуального гаража на 50 боксів, відповідно до пункту 1 якого, предметом контракту є порядок та умови участі пайовика в дольовій участі в будівництві індивідуального гаража на 50 боксів мікрорайону "Перемога" (поштова адреса: АДРЕСА_1).

У пункті 1.2. контракту передбачено, що пайовик фінансує свою частку у вигляді 16,24 кв.м проектної загальної наведеної площі гаражного боксу НОМЕР_1 у сумі 66674,40 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок колективного підприємства "Трест Донецькжитлобуд №1".

В свою чергу, колективне підприємство "Трест Донецькжитлобуд №1", відповідно до пунктів 2.1., 2.2. контракту, зобов'язалося своїми силами і матеріально-технічними ресурсами виконати будівництво індивідуального гаража на 50 боксів мікрорайону "Перемога", а по завершенню будівництва надає пайовику його частку у вигляді 16,24 кв.м проектної загальної наведеної площі гаражного боксу НОМЕР_1 в індивідуальному гаражі на 50 боксів мікрорайону "Перемога" Ворошиловського району м. Донецька.

За умовами контракту оформлення документів в БТІ пайовик здійснює самостійно. Колективне підприємство "Трест Донецькжитлобуд №1" зобов'язалося у термін не більше 30 днів з дня прийняття відповідного рішення міськвиконкому про введення об'єкта в експлуатацію передати пайовику для оформлення права власності на гаражні бокси наступні документи, завірені печаткою підприємства:

- копію акта держкомісії про введення об'єкта в експлуатацію;

- копію рішення міськради про затвердження акта держкомісії;

- акт прийому-передачі гаражних боксів від КП "Трест Донецькжитлобуд №1" пайовику.

Рішенням виконавчого комітету Ворошиловської районної в місті Донецьку ради № 300 від 09.11.2005 року гаражам мікрорайону "Перемога" було надано окрему поштову адресу: АДРЕСА_1.

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта від 14.11.2007 року, індивідуальні гаражі на 50 боксів з автомийкою, складськими і офісними приміщеннями в мікрорайоні "Перемога" за адресою: АДРЕСА_1, були прийняті в експлуатацію.

Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради № 733/2 від 28.11.2007 року було затверджено акт державної приймальної комісії від 14.11.2007 року про приймання в експлуатацію завершених будівництвом окремо розташованих гаражів на 50 боксів з автомийкою, складськими приміщеннями і офісами в мікрорайоні "Перемога" Ворошиловського району загальною площею 1304,2 кв.м, поштова адреса: АДРЕСА_1.

Відповідно до акту прийому-передачі від 25 грудня 2007 року гаражний бокс НОМЕР_1 площею 16,0 кв.м, який розташований в індивідуальному гаражі на 50 боксів мікрорайону "Перемога" колективним підприємством "Трест Донецькжитлобуд №1" був переданий ОСОБА_1.

21.05.2008 року КП "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" було видано технічний паспорт позивачу на вищезазначений об'єкт нерухомого майна.

З метою проведення реєстрації права власності та одержання документу, що підтверджує реєстрацію права власності на даний об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_1, позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку із заявою про державну реєстрацію права власності.

Однак, рішенням відповідача №141666 від 28.01.2013 року у державній реєстрації права власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна позивачу було відмовлено, з тих підстав, що заявником не надані документи, які підтверджують наявність зареєстрованого речового права на земельну ділянку (державний акт, договір купівлі-продажу земельної ділянки, договір дарування земельної ділянки, договір оренди земельної ділянки, тощо), на якій розташовано об'єкт нерухомості.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за відсутності документів визначених пунктом 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №703 (далі - Порядок № 703 (703-2011-п) ) зобов'язаний зареєструвати за позивачем право власності на гараж.

Донецький апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що державний реєстратор в своїй діяльності керується Порядком №703 (703-2011-п) , який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. З урахуванням даного Порядку №703, ОСОБА_1 необхідно надати відповідачу документи, що підтверджують наявність зареєстрованого речового права на земельну ділянку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки Донецького апеляційного адміністративного суду вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 44 Порядку № 703 (703-2011-п) , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року встановлено, що державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно щодо новозбудованого або реконструйованого нерухомого майна проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташоване таке майно, за заінтересованою особою (крім випадків проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на квартиру, житлове чи нежитлове приміщення).

Згідно із пунктом 46 Порядку № 703 (703-2011-п) для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав:

- документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення);

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

- документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна);

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

- документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

6) заявлене право вже зареєстровано.

Разом з цим, частиною 3 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було прийнято рішення №141666 від 28.01.2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що позивачем не надано документи, що підтверджують наявність зареєстрованого речового права на земельну ділянку (державний акт, договір купівлі-продажу земельної ділянки, договір дарування земельної ділянки, договір оренди земельної ділянки, тощо), на якій розташовано об'єкт нерухомості.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновок суду Донецького апеляційного адміністративного суду є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновку суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222- 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.