Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Вікторія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 у справі №2а-10249/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Вікторія" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Вікторія" (далі - ТОВ "Дніпро-Вікторія", позивач) до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі - ДПІ у Оболонському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 21.01.2009 №0000332305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6120,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал", суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Дніпро-Вікторія" 11.02.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.02.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 12, п. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон України № 265/95), постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) , ч. 1 ст. 9, ч. 1, 2 ст. 71, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.01.2009 працівниками Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим проведено перевірку господарської одиниці позивача - залу гральних автоматів, який знаходиться за адресою: м.Ялта, вул. Московська, 23, щодо контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0037/26/54/23/30407788 (номер бланку № 00451) від 06.01.2009.

За висновками проведеної перевірки, встановлено, що в залі гральних автоматів у знаходились 18 гральних автоматів з грошовим виграшем, підключені до електроенергії, проте не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи, чим порушено п. 1 ст.3 Закону України № 265/95.

На підставі акту перевірки прийнято рішення від 21.01.2009 №0000332305 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6120,00грн., на підставі п. 2 ст. 17 Закону України № 265/95.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України № 265/95-ВР (265/95-ВР) .

Відповідно до статті 3 цього Закону на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу, законодавець покладає обов'язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Згідно зі статтею 2 Закону № 265/95 розрахунковий документ -документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, ДПА та Національного банку України (стаття 11 Закону № 265/95-ВР).

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції у разі, якщо перевіркою доказово встановлено суму розрахункових операцій, проведених без видачі особі, яка отримує або повертає товар, розрахункового документа встановленої форми, та у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО (стаття 17 Закону № 265/95-ВР).

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. На підставі частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Суди встановили, що підприємство використовувало гральні автомати моделей "Фаворит Джекпот", "Фаворит Джекпот-1", які не були переведені у фіскальний режим роботи. Ці обставини у позовній заяві підприємство не заперечувало.

Згідно зі статтею 12 вказаного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) (із змінами та доповненнями) встановлені терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО, в тому числі для гральних автоматів - 31.12.2006 року. Пунктом 2 вказаної Постанови Міністерство економіки зобов'язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказами Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 (v0430225-08) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" та від 10.09.2008 № 581 (v0581225-08) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, з цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом № 265/95 (265/95-ВР) вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Враховуючи зазначене та те, що контролюючим органом перевірка застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій була здійснена 06.01.2009, колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно застосовано до підприємства штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6120,00 грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Вікторія" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.