Вищий адміністративний суд України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Олексієнка М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Долинської міжрайонної Державної податкової інспекції (далі - Долинська МДПІ) про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

У травні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: зобов'язати Долинську МДПІ виплатити компенсацію за 20 днів роботи у святкові та неробочі (вихідні) дні за період роботи з 2008 року по 2011 рік у подвійному розмірі, відповідно до відпрацьованого часу у дні чергувань; стягнути кошти за весь час затримки повного розрахунку при звільненні у розмірі 7137 грн 27 коп.

Позов обґрунтовано тим, що за період його роботи з 1 квітня 2008 року по 12 квітня 2011 року на посадах старшого державного податкового інспектора юридичного сектору Бобринецької МДПІ та головного державного податкового ревізора-інспектора юридичного сектору Долинської МДПІ він залучався до роботи (чергування) у святкові та неробочі дні. Однак компенсацію за вказану роботу не отримав. Не виплачена така компенсація і при звільненні позивача з органів державної податкової служби у квітні 2011 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та винести нове рішення про задоволення позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що наказом начальника Бобринецької МДПІ №10-о від 1 квітня 2008 року ОСОБА_3 призначено на посаду старшого державного податкового інспектора юридичного сектору Бобринецької МДПІ.

На підставі наказів ДПА у Кіровоградській області № 92 від 10 березня 2010 року "Про реорганізацію окремих державних податкових інспекцій", № 193 від 18 травня 2010 року "Про реорганізацію державних податкових інспекцій області" Бобринецьку МДПІ реорганізовано, шляхом її приєднання до Долинської МДПІ.

Наказом начальника Долинської МДПІ № 27-о від 1 червня 2010 року "Про призначення працівників" ОСОБА_3 призначено з 1 червня 2010 року по переводу з Бобринецької МДПІ на посаду головного державного податкового ревізора інспектора юридичного відділу Долинської МДПІ.

Наказом Долинської МДПІ № 12-о від 12 квітня 2011 року позивача звільнено з займаної посади за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП).

За період роботи в органах державної податкової служби, керівниками Бобринецької МДПІ та Долинської МДПІ видано такі розпорядження: "Про перенесення робочих днів та організацію чергування 26 квітня - 4 травня, 9-11 травня 2008 року спеціалістів Бобринецької МДПІ" від 23 квітня 2008 року №13-р; "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у червні 2008 року" від 26 травня 2008 року №16-р; "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у липні 2008 року" від 23 червня 2008 року №19-р; "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у жовтні 2008 року" від 23 вересня 2008 року №31-р; "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у лютому 2009 року" від 23 січня 2009 року №3-р; "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у квітні 2009 року" від 25 березня 2009 року №7-р; "Про організацію роботи Бобринецької МДПІ на період святкових та вихідних днів 1-4 та 9-11 травня 2009 року" від 28 квітня 2009 року №12-р; "Про організацію роботи Бобринецької МДПІ на період святкових та вихідних днів 6-8 червня 2009 року" від 4 червня 2009 року №20-р; "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у серпні 2009 року" від 23 липня 2009 року №27-р; "Про організацію роботи Бобринецької МДПІ на період святкових та вихідних днів 22-24 серпня 2009 року" від 19 серпня 2009 року №33-р; "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у листопаді 2009 року" від 26 жовтня 2009 року №48-р; "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у січня 2010 року" від 23 грудня 2009 року №53-р; "Про організацію чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ 6-8 березня 2010 року" від 4 березня 2010 року №8-р; "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у квітні 2010 року" від 30 березня 2010 року №13-р; "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у травні 2010 року" від 26 квітня 2010 року №18-р; "Про перенесення робочих днів у серпні 2010 року та організацію чергування керівних працівників Долинської МДПІ на період святкування Дня Незалежності України" від 19 серпня 2010 року №34-р; "Про затвердження графіку чергування спеціалістів у суботні дні жовтня 2010 року" від 24 вересня 2010 року №1-р; "Про затвердження графіку чергування спеціалістів у січні 2011 року" від 29 грудня 2010 року №3-р; "Про затвердження графіку чергування спеціалістів сьомого та восьмого березня 2011 року" від 1 березня 2011 року №3-р.

Згідно з частиною 1 статті 52 КЗпП України для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

Відповідно до частини 1 статті 67 КЗпП України при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.

У Бобринецькій МДПІ та Долинській МДПІ було запроваджено п'ятиденний робочий тиждень, тривалість якого становила 40 днів, вихідні дні - субота та неділя.

Згідно зі статтею 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством в частині другій цієї статті.

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках: 1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків; 2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна; 3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів; 4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Компенсація за роботу у вихідний день передбачена статтею 72 КЗпП України, відповідно до якої робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Статтею 73 КЗпП України встановлені святкові та неробочі дні. Згідно з частинами 3 та 4 цієї статті у святкові та неробочі дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу. Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.

Відповідно до статті 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Частиною 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Наказом Міністерства статистики України № 253 від 9 жовтня 1995 (v0253202-95) "Про затвердження типових форм первинного обліку" (чинного до 1 січня 2009 року) встановлено, що облік використання робочого часу здійснюється за кожну зміну в табелі, який відкривається щомісячно на працюючих цеху (відділу), дільниці тощо. Табель являє собою іменний список працівників цеху (відділу), дільниці тощо та ведеться окремо по категоріях, а в межах категорій працюючих - в порядку табельних номерів або алфавітному порядку. Табель складається (готується) за два - три дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць. Записи в табель на підставі належно оформлених документів по обліку особового складу: наказу (записок) про прийом, переведення, звільнення. Облік явок на роботу та використання робочого часу здійснюється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме: відмітки всіх прибулих, які запізнилися, і т. д. або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т. д.). Табелі обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати форми №№ П-12 та П-13 застосовуються для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці. Складаються в одному примірнику уповноваженою на те особою. Після відповідного оформлення передаються в бухгалтерію. Відмітки у табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.).

З 1 січня 2009 року наказом Державного комітету статистики України "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" № 489 від 5 грудня 2008 року (v0489202-08) запроваджена нова форма № П-5 табеля обліку використання робочого часу, яка передбачає відображення режиму роботи та відпочинку працівників.

З огляду на викладене, кількість годин, відпрацьованих у вихідні та святкові дні, відображається у табелі у відповідній графі і підлягають оплаті додатково.

Як вбачається з табелів робочого часу працівників за квітень 2008 року - квітень 2011 року та встановлено судами, дані у вказаних табелях щодо фактично відпрацьованого позивачем часу у святкові і неробочі дні відсутні.

Таким чином, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення вимог щодо виплати компенсації за 20 днів роботи у святкові та неробочі (вихідні) дні, за період з 2008-2011 рік, у подвійному розмірі, відповідно до відпрацьованого часу у дні чергування.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.