Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів: Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити і виплатити пенсію за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 31 січня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року,

В січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 5016/03-21 від 12 липня 2012 року про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, цехів, професій, посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (далі - Список № 2), зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 01 березня 2012 року, зарахувавши стаж роботи на посаді транспортувальника, машиніста клеєного агрегату, помічника майстра цеху по виробництву клеєних нетканих полотен Відкритого акціонерного товариства "Бориславська фабрика клеєних нетканих матеріалів" з 16 січня 1978 року по 09 грудня 1997 року та з 01 квітня 1998 року по 25 лютого 2002 року.

Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 31 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги, зокрема, зазначив про неправильне застосування судами попередніх інстанцій Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року N 18-1 (z1231-06) .

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 16 січня 1978 року працював на Бориславській фабриці нетканих матеріалів, яку в подальшому було перейменовано в Бориславську фабрику клеєних нетканих матеріалів, Відкрите акціонерне товариство "Бориславська фабрика клеєних нетканих матеріалів", на різних посадах.

25 травня 2002 року позивач був звільнений з роботи відповідно до п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

25 квітня 2006 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи -Відкритого акціонерного товариства "Бориславська фабрика клеєних нетканих матеріалів" у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Влітку 2009 року позивачем втрачено трудову книжку.

Через припинення підприємства у зв'язку з визнанням його банкрутом, на якому працював позивач, останній не зміг отримати дублікат трудової книжки.

01 березня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області № 5016/03-21 від 12 липня 2012 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з тих підстав, що неможливо зарахувати у пільговий стаж період роботи позивача на посадах транспортувальника, машиніста клеєного агрегату, помічника майстра цеху по виробництву клеєних нетканих полотен Відкритого акціонерного товариства "Бориславська фабрика клеєних нетканих матеріалів" з 16 січня 1978 року по 09 грудня 1997 року та з 01 квітня 1998 року по 25 лютого 2002 року через відсутність трудової книжки та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стаж роботи позивача на посадах транспортувальника, машиніста клеєного агрегату, помічника майстра цеху по виробництву клеєних нетканих матеріалів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями архівних витягів, архівних довідок, наказів № 354 від 23 грудня 1992 року, № 125 від 15 березня 1988 року, виконувана позивачем робота відповідає Списку №2, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (v1173400-56) , а отже відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Проте, з таким висновком судів попередніх інстанцій не можна погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (637-93-п) (далі - Порядок від 12 серпня 1993 року N 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном (п. 20 Порядку від 12 серпня 1993 року N 637).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 25 квітня 2006 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства "Бориславська фабрика клеєних нетканих матеріалів" у зв'язку з визнанням її банкрутом, а влітку 2009 року позивачем було втрачено трудову книжку, дублікат якої останній отримати не зміг. Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року N 18-1 (z1231-06) затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Порядок від 10 листопада 2006 року N 18-1), який визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Відповідно до п. 3 Порядку від 10 листопада 2006 року N 18-1 (z1231-06) підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної інспекції України з питань праці (п. 4 зазначеного Порядку).

Згідно з приписами пункту 11 Порядку від 10 листопада 2006 року N 18-1 (z1231-06) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах за місцем проживання (реєстрації) заяву про підтвердження стажу роботи з відповідними документами, перелік яких встановлений вказаним пунктом Порядку.

Положеннями пунктів 13-16 Порядку від 10 листопада 2006 року N 18-1 (z1231-06) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляють Комісії.

Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті і районі у місті, а також повідомляють заявника про прийняте рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Таким чином, зазначеним Порядком визначено спеціальну процедуру щодо розгляду питання про підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому рішення Комісії можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Позивач в свою чергу до зазначеної комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області не звертався.

Таким чином ОСОБА_4 не надав належних доказів того, що період роботи з 16 січня 1978 року по 09 грудня 1997 року та з 01 квітня 1998 року по 25 лютого 2002 року враховано до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з обставин справи, встановлених судами, та наведених вимог законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а тому правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, судами повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області задовольнити.

Постанову Бориславського міського суду Львівської області від 31 січня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити і виплатити пенсію відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.