Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя: Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 р.

у справі № 826/8556/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал" (далі - позивач, ТОВ "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 01.02.2013 р. №0000462231.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 р. скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 р.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва, посилаючись на те, що касаційна скарга є безпідставною, просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт від 15.01.2013 р. №25/22-3/36392835.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року №15-93 позивач здійснював операції купівлі-продажу цінних паперів з підприємствами-нерезидентами на загальну суму 5 352 000,00 грн. без отримання ліцензії Національного банку України.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013 р. №0000462231, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем штрафна санкція за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 5 352 000,00 грн.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07 серпня 2012 року між ТОВ "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал" (продавець) та компанією-нерезидентом TERVEL HOLDINGS CYPRUS LTD (Кіпр) (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД12-3-2012.

За умовами вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступні цінні папери: акції прості іменні, бездокументарні Публічного акціонерного товариства "Баришівська Сільгоспхімія", код ISIN UA 4000132617, номінальної вартістю 0,25 грн. у кількості 40 006 шт., на загальну суму 5 352 000,00 грн.

Відповідно до розділу 2 договору покупець набуває прав розпорядження цінними паперами з моменту зарахування цінних паперів на рахунок покупця в депозитарній системі України - зберігач ТОВ "ІДЦ "Глобал".

Згідно акта прийому-передачі від 15 червня 2012 року, складеного сторонами договору, продавець передав, а покупець прийняв цінні папери, що є предметом вказаного вище договору.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Декрет) валютні цінності - це, зокрема платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України.

У відповідності до пункту 2 статті 1 Декрету валютні операції: операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Згідно з пунктом четвертим статті 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком: вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України; вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах; платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя; платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій; вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності; платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюсселі 12 лютого 1981 року, та інших міжнародних договорів; б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету; в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави; д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком: відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном; відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками; відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 5 статті 1 цього Декрету; е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.

Отже, всі операції з валютними цінностями підпадають під визначення валютних операцій, водночас не кожна з валютних операцій потребує ліцензування.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал" здійснило продаж акцій вітчизняного емітента на користь компанії-нерезидента на території України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що операції з продажу акцій вітчизняного емітента на користь компанії-нерезидента на території України є валютною операцією, яка не потребує індивідуальної ліцензії.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 статті 16 Декрету за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України до резидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовується штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій.

Абзацом 9 пункту 2 статті 16 Декрету встановлено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Отже, санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, можуть застосовуватись до резидентів виключно Національним банком України та за наявності факту порушення вимог правил валютного регулювання і валютного контролю.

При цьому слід зазначити, що на неправомірність застосування санкцій органами державної податкової служби на підставі статті 16 Декрету вказував і Верховний Суд України в постанові від 07 лютого 2012 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

За таких обставин, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 р. підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 р. має бути залишена в силі, як така, що помилково скасована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал" задовольнити.

2.Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 р. скасувати.

3.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 р. залишити в силі.

4.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .