Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року

у справі № 0107/6586/2012

за позовом ОСОБА_3

до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради

третя особа приватне підприємство "Сервісна компанія "Комфорт"

про визнання рішення незаконним та недійсним

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, третя особа приватне підприємство "Сервісна компанія "Комфорт" у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати рішення незаконним та недійсним.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08.01.2013, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального права, прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована переважно тим, що, на думку скаржника, судами не врахований той факт, що тарифи на деякі послуги встановлені відповідачем без будь-якого економічного обґрунтування сум з боку приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт".

У запереченнях проти касаційної скарги виконавчий комітет Сімферопольської міської ради та приватне підприємство "Сервісна компанія "Комфорт" просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом першим частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 26.11.2010 № 3258 приватному підприємству "Сервісна компанія "Комфорт" були погоджені тарифи на послуги теплопостачання, опалення та гарячого водопостачання.

02.12.2011 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради було прийнято рішення № 2849 "Про тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що надаються приватним підприємством "Сервісна компанія "Комфорт", яким встановлені приватному підприємству "Сервісна компанія "Комфорт" перелік послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які надаються споживачем, періодичність надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій споживачам, тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які надаються споживачам за 1 м2 загальної площі будинку.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пункт другий частини першої пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначає, що до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення) встановлено, що стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку з яким погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

Статтею 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначений порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. Згідно пунктом першим зазначеної норми закону порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт другий частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Як було установлено судами попередніх інстанцій, розрахунок тарифів на послуги по утриманню будинків та прибудинкової території був проведений приватним підприємством "Сервісна компанія "Комфорт" на підставі Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (869-2011-п) .

Згідно з Додатком до цього Порядку, послуги "Прибирання сходових кліток" та "Вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення)" включені до переліку послуг по утриманню будинків та прибудинкових територій. Вартість цих послуг вказана в рішенні виконавчого комітету від 02.12.2011 № 2849 окремо для можливості прийняття власниками квартир будинків, тобто споживачами послуг, на загальних зборах рішень щодо відмови від надання цих видів послуг Приватним підприємство "Сервісна компанія "Комфорт" та проведення цих робіт власними силами або ж шляхом укладення договору на виконання цих послуг безпосередньо виробником послуг.

Згідно з пунктом 9 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (869-2011-п) , послуга з вивезення побутових відходів може бути визначена згідно з рішенням органу місцевого самоврядування як окрема комунальна послуга. У такому разі тариф на послуги визначається без урахування витрат з вивезення побутових відходів. Розрахунок тарифу на вказані види послуг був наданий виконавчому комітету Сімферопольської міської ради та перевірений.

Також касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач затвердив тарифи, виходячи не з розрахунку на 1 м2 загальної площі квартири кожного мешканця будинку, а виходячи з розрахунку на 1 м2 усього будинку.

Однак, відповідно до пункту 5 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (869-2011-п) , калькуляційною одиницею є 1 м2 загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

Під час формування тарифів приватне підприємство "Сервісна компанія "Комфорт" виходило з ДБН В.2.2.-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення, яким передбачено, що загальна площа квартири (житлового будинку) - сумарна площа житлових і підсобних приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас, що враховуються з коефіцієнтом відповідно до додатка В.

Крім того, скаржник в касаційній скарзі зазначає, що приватне підприємство "Сервісна компанія "Комфорт", яка не є балансоутримувачем будинків, взагалі не має права на надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 24 Житлового кодексу Української РСР жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатації будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути створено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинків здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що виконавцем - є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Тобто єдиною вимогою встановленою законодавством до виконавця житлово-комунальних послуг є зазначення в його статутних документах у якості предмета діяльності надання житлово-комунальних послуг.

Судами попередніх інстанцій установлено, що під час надання матеріалів до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, приватним підприємством "Сервісна компанія "Комфорт" також була надана копія статуту цього підприємства, в якому зазначено у якості предмета діяльності підприємства, зокрема, надання житлово-комунальних послуг.

Таким чином, для наявності права на надання житлово-комунальних послуг підприємством, яке є виконавцем, не є обов'язковим існування у нього статусу балансоутримувача будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд.

Крім того, листом від 05.10.2007 № 12/2-790 "Щодо питань ведення бухгалтерського обліку підприємств різних форм власності, які обслуговують будинки і споруди та прибудинкові території" Міністерство з питань житлово-комунального господарства України роз`яснило, що житлові будинки та благоустрій прилеглих територій, які були побудовані за кошти інвесторів, не можуть обліковуватися в балансі УЖУ, ЖЕКів і на них не поширюється дія П(С)БО 7 "Основні засоби", у тому числі й підпункти 23, 30. Житлові будинки та благоустрій прилеглих територій, які були побудовані за кошти інвесторів, у випадку призначення балансоутримувачами УЖКГ, ЖЕК, повинні обліковуватися поза балансом комунальних підприємств.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що, рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2849 від 02.12.2011 "Про тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що надаються приватним підприємством "Сервісна компанія "Комфорт" права ОСОБА_3 не порушені, а тому відсутні підстави для визнання вказаного рішення незаконним. Слід зазначити, що відповідач, приймаючи оспорюване рішення, діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, тому підстави для визнання його незаконним та недійсним відсутні.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги спростовуються вище переліченими нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.