Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2012 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 р. у справі № 2а-12468/11/0170/19 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у м. Керчі, Керченської міської ради АР Крим, треті особи - Риболовецький колгосп "Перлина моря", ОСОБА_2, про визнання недійсними та скасування рішення і державної реєстрації, -

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу Держкомзему м. Керч та Керченської міської ради, в якому просив визнати недійсним погодження Держкомзему у м. Керчі АР Крим технічної документації землеустрою щодо документів, засвідчуючих право на земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1; визнати незаконним та скасувати рішення ХХХV сесії V скликання Керченської міської ради від 08.08.2008 року в частині надання у власність Риболовецькому колгоспу "Перлина моря" м. Керч земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; скасувати та визнати недійсною державну реєстрацію договору оренди землі між Керченською міською радою та Риболовецьким колгоспом "Перлина моря" відносно земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2012 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному розмірі.

Перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з свідоцтвом про право власності, виданим Керченським міськвиконкомом 01.04.1999 р., за ОСОБА_3 було зареєстровано човновий гараж, розташований в місті Керчі на причалі № 199.

16.06.1999 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладено договір дарування елінга, відповідно до якого позивач - ОСОБА_1 прийняв у дар елінг, що знаходиться на причалі № 199 в м. Керчі. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 3484. Зазначена споруда 17.06.1999 р. зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 в КРП "Керченське міське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" за № 10.

Листом № Б-2972/2 від 18.08.2008 р. Керченська міська рада на заяву ОСОБА_1 про оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку орієнтованою площею 0,01 га для обслуговування елінгу в районі човнового причалу № 239 у м. Керчі повідомила позивача, що для вирішення зазначеного питання позивачу необхідно надати на адресу управління земельних ресурсів Керченської міської ради землевпорядну документацію, що підтверджує право на земельну ділянку, яка виконана землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію, відповідно до діючого законодавства.

08.04.2009 р. між позивачем та Приватним підприємством "Землевпорядні роботи" було укладено договір № 46 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Згідно із завданням на виконання робіт у характеристиках об'єкта зазначено: місце розташування - АДРЕСА_1, цільове призначення - під розміщення човнового гаражу.

25.06.2009 р. Приватне підприємство "Землевпорядні роботи" листом за № 665 повідомило позивача, що земельна ділянка, проектована до відводу для обслуговування існуючого елінгу в районі АДРЕСА_1, рішенням 35 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 08.08.2008 р. передана в оренду РК "Перлина моря" для обслуговування Рибацького стану по АДРЕСА_1 загальною площею 0,8279 га.

Так, згідно з рішенням Керченської міської ради 35 сесії 5 скликання від 08.08.2008 р. "Про передачу земельних ділянок в оренду Риболовецькому колгоспу "Перлина моря" в м. Керчі" Риболовецькому колгоспу "Перлина моря" строком на 49 років передано в оренду земельну ділянку площею 0,8279 га (п.2 рішення) для обслуговування Рибацького стану по АДРЕСА_1.

Згідно з актом відновлення меж земельної ділянки в натурі від 05.06.2008 р. за результатами геодезичних та землевпорядних робіт відповідно до договору на розробку технічної документації землеустрою від 27.05.2008 р. № 285 Риболовецькому колгоспу "Перлина моря" для обслуговування Рибацького стану по АДРЕСА_1, відновлено межі земельної ділянки у натурі загальною площею 0,91 га (по координатам 0,8279 га), в тому числі і угіддя: забудовані землі. Відновлення ділянки в натурі було проведено в присутності суміжних користувачів ЛК "Причал 239". Вказаний Акт було узгоджено з Керченським міським управлінням земельних ресурсів, Керченською міською радою та Управлінням земельних ресурсів Керченської міської ради.

На підставі рішення Керченської міської ради 35 сесії 5 скликання від 08.08.2008 р. "Про передачу земельних ділянок в оренду Риболовецькому колгоспу "Перлина моря" в м. Керчі" між Керченською міською радою та Риболовецьким колгоспом "Перлина моря" було укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування Рибацького стану, яка знаходиться по АДРЕСА_1, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2008 р. за № 040800800348.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Водночас, згідно з ч.2 ст. 121 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з протоколом № 13 від 25.08.1982 р. засідання правління Риболовецького колгоспу імені Леніна голові колгоспу ОСОБА_3 на підставі його заяви виділено в рахунок невикористаної ділянки причалу 29,5 м2 земельної ділянки під будівництво човнового гаражу, проте не визначено певне місце розташування такої ділянки.

Статтею 19 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970р. передбачалось, що колгоспи, радгоспи, інші підприємства, організації і установи у встановлених законом випадках можуть надавати з закріплених за ними земель земельні ділянки у вторинне користування.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1979 р. право землекористування громадян, які проживають в містах і селищах міського типу засвідчується записами в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.

Всупереч наведеному, позивачем не було надано будь-яких документів, які б посвідчували право землекористування ОСОБА_3 земельною ділянкою для будівництва човнового гаражу, зокрема витягу з реєстрових книг виконавчих комітетів міської селищної Ради народних депутатів.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що ОСОБА_3 не було оформлено право користування земельної ділянки під будівництво човнового гаражу відповідно до вимог Земельного кодексу Української РСР (2874а-07) від 08.07.1979 р., чинного на час прийняття рішення Риболовецьким колгоспом імені Леніна про виділення земельної ділянки у вторинне користування.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до Керченської міської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку орієнтованою площею 0,01га для обслуговування елінгу в районі човнового причалу № 239 в м. Керчі лише у 2008 р., та на час прийняття оскаржуваного рішення питання щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку вирішено не було. При цьому, згідно з свідоцтвом про право власності від 01.04.1999 р. та договором дарування від 16.06.1999 р. човновий гараж знаходиться у м. Керчі на причалі № 199, тоді як позивач звернувся до Керченської міської ради із заявою про оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку в районі причалу № 239.

Як встановлено судами, фактичне місце розташування човнового гаражу (Елінг "Причал № 199") на території комплексу "Рибацький стан" по АДРЕСА_1 встановлено лише 23.11.2010 р. ухвалою Апеляційного суду АР Крим, якою залишено без змін рішення Керченського міського суду АР Крим від 06.08.2010 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Риболовецького колгоспу "Перлина моря", ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним.

Таким чином, на момент прийняття Керченською міською радою 35 сесії 5 скликання рішення від 08.08.2008 р. "Про передачу земельних ділянок в оренду Риболовецькому колгоспу "Перлина моря" в м. Керчі", яким передано в оренду строком на 49 років Риболовецькому колгоспу "Перлина моря" земельну ділянку площею 0,8279 га для обслуговування Рибацького стану по АДРЕСА_1, у позивача не було оформлено права користування земельною ділянкою, на якій розташований елінг, що належить йому на праві власності за договором дарування та фактичне місце розташування зазначеного човнового гаражу (Елінг "Причал № 199") не було визначено.

При цьому, судами вірно враховано встановлення ОСОБА_1 безоплатного земельного сервітуту без визначення строку користування для обслуговування та цільового використання належного йому на праві власності човнового гаражу (елінг "Причал № 199") рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14.06.2011 р.

Суди також обґрунтовано не взяли до уваги посилання позивача на те, що на час погодження Держкомземом у м.Керчі АР Крим технічної документації землеустрою щодо документів, які засвідчують право на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 не було погоджено межі земельної ділянки з суміжними власниками, оскільки на час відновлення меж земельної ділянки та складання відповідного Акту від 05.06.2008 р., фактичне місце розташування човнового гаражу (Елінг "Причал № 199"), який належить позивачу, не було встановлено, а відтак позивач на час проведення робіт з відновлення ділянки в натурі не набув статусу суміжного користувача.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування рішення 35 сесії 5 скликання Керченської міської Ради від 08.08.2008 р.

За таких обставин, суди також вірно вказали на необґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним погодження Держкомзему у м. Керчі АР Крим технічної документації землеустрою щодо документів, засвідчуючих право на земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, а також щодо скасування та визнання недійсною державної реєстрації договору оренди землі між Керченською міською радою та Риболовецьким колгоспом "Перлина моря" стосовно земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2012 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 р. у справі № 2а-12468/11/0170/19 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.