Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 17 березня 2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 р. у справі №2а-9/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії, -

У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України про стягнення недоплаченої у 2008 році разової щорічної грошової допомоги інваліду війни другої групи та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просив визнати порушення законних прав, встановити бездіяльність Міністерства фінансів України протягом 14,5 років та зобов'язати виділити в 2009 році кошти на витрати для виготовлення нагрудних знаків ветеранів війни, стягнути на користь позивача 4150,03 грн., визначивши дольову частку кожного відповідача.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 17.03.2009 р. позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України на користь ОСОБА_1 заборгованість по одноразовій допомозі у розмірі 3448 грн. за 2008 рік. Зобов'язано Міністерство праці та соціальної політики України профінансувати витрати по виготовленню нагрудного знака "Ветеран війни-інвалід" та надіслати до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради зазначений нагрудний знак для вручення ОСОБА_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 року постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 17 березня 2009 року в частині стягнення заборгованості по виплаті одноразової допомоги за 2008 рік скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в цій частині позову. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями в частині вимог, у задоволенні яких було відмовлено, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції, скасувавши постанову апеляційного суду. Касаційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є ветераном війни-інвалідом війни 2 групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 14 листопада 2007 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

.Водночас, згідно з пунктом 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Судами встановлено, що на виконання вказаного положення 11.04.2008 року ОСОБА_1 було сплачено 400,00 грн. в рахунок щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни 2 групи за 2008 рік, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради Запорізької області.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по виплаті одноразової допомоги за 2008 рік та приймаючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд вірно не взяв до уваги посилання на Рішення Конституційного Суду України у справі № 10-рп від 22.05.2008 р. (v010p710-08) , яким положення пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), оскільки це рішення було прийнято після закінчення строку виплати цієї допомоги.

Колегія суддів також не бере до уваги посилання скаржника на Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі №1-29/2007, оскільки вказаним рішенням положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , на підставі яких була здійснена відповідна виплата позивачу, неконституційними не визнавались.

Таким чином, на момент виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2008 рік відповідач діяв відповідно до діючого законодавства, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення позову у відповідній частині.

Отже, апеляційним судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 17 березня 2009 р., змінену постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 р., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 р. у справі №2а-9/09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.