Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 22 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року у справі № 2а-7183/11/0543 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити дії, -

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 22 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року, задоволено позов ОСОБА_1.

Визнано незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2011 р. та скасовано рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області № 1354 від 17.06.2011 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2011 року по стажу з урахуванням періоду роботи з 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в позові.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком та продовжує працювати в ВП "Шахта "Росія" ДП "Селидіввугілля", на нього поширюється вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Відповідно протоколу Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області № 8 від 13.03.2009 року призначення пенсії ОСОБА_1 було проведено 12.02.2009 p.

14.06.2011 року позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з письмовою заявою № 1354 про перерахунок йому пенсії у відповідності до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням № 1354 від 17.06.2011 р. Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку, оскільки його страховий стаж після попереднього перерахунку пенсії становить 01 рік 03 місяців 16 днів, замість необхідних двох років, що обумовлено несплатою страхових внесків з 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р. ВП "Шахта "Росія" ДП "Селидіввугілля".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що посилання відповідача на те, що підприємством, на якому працює позивач, несвоєчасно сплачуються страхові внески - є безпідставними, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримуються суми страхових внесків і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків врегульовує ст. 20 зазначеного закону, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

У зв'язку з наведеним, враховуючи те, що призначення пенсії ОСОБА_1 було проведено 12.02.2009 p., а із заявою про перерахування пенсії він звернувся 14.06.2011р., зважаючи на утримання із зарплати позивача страхових внесків протягом цього періоду, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність у позивача права на перерахунок пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області відхилити.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 22 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року у справі № 2а-7183/11/0543 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.