ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
16 січня 2014 року м. Київ К/9991/87117/11
К/9991/87118/11
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді - Черпіцької Л.Т. Суддів -Розваляєвої Т.С. Маслія В.І. провівши попередній розгляд адміністративної справиза касаційними скаргами 1. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 2. Контрольно-ревізійного управління в Одеській областінапостанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року у справі № 2а-9272/09/1570 за позовом Управління комунальною власністю Одеської міської ради до Контрольно-ревізійного управління в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги
ВСТАНОВИЛА:
Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Одеській області, у якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача при проведені ревізії, складанні акту ревізії фінансово-господарської діяльності від 10.04.2009р. №06-13/378 та вимоги "Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності позивача №01-14/4023 від 03.06.2009р., а також визнати протиправними та скасувати акт ревізії фінансово-господарської діяльності №06-13/378 від 10.04.2009 р. та вимогу "Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності №01-14/4023 від 03.06.2009р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки є хибними, а вимога про усунення порушень є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано:
- п. 1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області №15-042-28-14/4182-2009 від 28.05.2009р. в частині зобов'язання у відповідності з чинним законодавством прийняти міри по відшкодуванню недоотриманої орендної плати у загальній сумі 668 865,92 грн.;
- п. 2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області №15-042-28-14/4182-2009 від 28.05.2009р. в частині зобов'язання прийняття заходів по відшкодуванню необґрунтованих видатків бюджетних коштів на сплату житлово-комунальних послуг спожитих орендарем ОСОБА_4 у сумі 44 909,69 тис. грн.;
- п. 3 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області №15-042-28-14/4182-2009 від 28.05.2009р. в частині зобов'язання ініціювати перед Одеською міською радою зменшення асигнувань на суму 17426,94 грн.;
- п. 4 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області №15-042-28-14/4182-2009 від 28.05.2009р. в частині зобов'язання вжити заходів, щодо відшкодування необґрунтовано використаних коштів на закупівлю цифрових фотокамери на суму 1 936,00 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування п. 3 та п. 4 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Одеській області №15-042-28-14/4182-2009 від 28.05.2009р. та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року КРУ в Одеській області звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У свою чергу, Департамент комунальної власності Одеської міської ради не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2011 року також подав касаційну скаргу у якій із посиланням на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування п.4 вимоги КРУ в Одеській області №15-042-28-14/4182-2009 від 28.05.2009 р., та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.10.2007р. по 01.01.2009р., 10.04.2009р. відповідачем складено акт №06-13/378, у якому, зокрема, зазначено про неповноту надходження коштів від оренди комунального майна, недоотримання бюджетних коштів на покриття фактичних видатків орендаря ОСОБА_4, необґрунтоване використання бюджетних коштів.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем на адресу позивача була надіслана вимога про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності №15-042-28-14/4182-2009 від 28.05.2009р., якою на підставі ст.ст. 10, 14 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу України" вимагається у відповідності з чинним законодавством прийняти міри по відшкодуванню недоотримання орендної плати у загальній сумі 710,29 тис. грн., прийняти заходи по відшкодуванню необґрунтованих видатків бюджетних коштів на сплату житлово-комунальних послуг, спожитих орендарем ОСОБА_4 у сумі 44,91 тис. грн., згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2006р. №492 "Про затвердження порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному та минулих роках" (492-2006-п)
ініціювати перед Одеською міською радою зменшення асигнувань на суму 54,01 грн., вжити заходів, щодо відшкодування необґрунтовано використаних коштів на закупівлю меблів понад встановлені граничні суми у загальній сумі 71,94 тис. грн., надати завірені платіжні доручення стосовно ТОВ "СМУ Екострой" зазначених у акті порушень, що призвели до зайвих втрат бюджетних коштів у загальній сумі 4,36 тис. грн.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Підконтрольними установами органів ДКРСУ, у розумінні наведеної норми, є міністерства та інші органи виконавчої влади, державні фонди, бюджетні установи і суб'єкти господарювання державного сектору економіки, підприємства й організації, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, що перевіряється) державне чи комунальне майно.
Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 550 від 20 квітня 2006 року (550-2006-п)
, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.
Пунктом 35 цього Положення передбачено, що акт ревізії складається зі вступної та констатуючої частини.
У констатуючій частині зазначається інформація про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.
Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Так, в ходi ревiзiї проведено 86 зустрiчних звiрок з метою документального та фактичного дослiдження виду, обсягу операцiй, що здiйснювались мiж орендарями та позивачем, а також перевiрку окремих орендних договорiв та пакетiв документiв до них. За результатами перевірки встановлено використання примiщень в порушення п. 4.1 договорів оренди, а саме не за цiльовим призначенням визначених договорами чи додатковими погодженнями до них, в результатi чого недоотриманно, на думку відповідача орендної плати у загальнiй cyмi 692880,62 грн.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Темп" використовує підвальне приміщення площею 220,4 кв.м по вул. Канатна, 26 на підставі договору оренди № 74/6 від 08.08.2001р. За договором оренди профіль використання 59,6 кв.м. - під розміщення офісу, 160,8 кв.м. - під розміщення майстерні з ремонту електротоварів. В акті ревізії зазначено, що орендар використовує приміщення під розміщення офісу. Однак, фактично орендар використовує лише приміщення 59,6 кв.м під розміщення офісу, інша частина внаслідок постійного затоплення розташованою вище квартирою знаходиться в незадовільному технічному стані і не може використовуватися взагалі, що підтверджується актом обстеження.
Крім того, ТОВ "Елеком" надано в оренду нежиле приміщення першого поверху, загальною площею 256,7 кв.м., що розташоване за адресою: Люстдорфська дорога, 58, під розміщення магазину, строком до 31.12.2009 р. Розрахунок орендної плати було здійснено згідно Методики затвердженої рішенням Одеської міської ради № 96 від 30.03.1996 р. "Про орендну плату за користування нежилими приміщеннями". Дана методика ґрунтувалась на врахуванні зонального коефіцієнту, який заліковує вид діяльності та зональне розміщення, при цьому коефіцієнт для торгівлі є найвищим з всіх видів діяльності.
Судом встановлено, що позивачем було запропоновано ТОВ "Елеком" перерахувати орендну плату згідно Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів зі змінами внесеними постановою КМ України №1846 від 27.12.2006р. (1846-2006-п)
, орендар відмовився від підписання додаткового погодження, після чого Представництвом було подано позов до суду. Рішенням господарського суду від 23.07.2008р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 р., позивачу було відмовлено у перерахунку орендної плати за вказаною Методикою.
Також встановлено, що приміщення першого поверху, загальною площею 159,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Різовська, 36, було надане в оренду МПП "Реверс" під майстерню. В даному приміщенні 13.01.2003р. виникла пожежа, про що свідчить акт про пожежу, у зв'язку з чим, приміщення довгий час не використовувалося.
Згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів №1846 від 27.12.2006р. (1846-2006-п)
, даному підприємству було здійснено перерахунок орендної плати, для приведення у відповідність з договором оренди, а саме: 6% - майстерня з ремонту електропобутової техніки, що підтверджується актом обстеження. Орендарем наданий позивачу акт від 12.03.2009 р. про завершення робіт по підключенню зовнішніх електромереж, для можливості подальшого переобладнання частини приміщення під виробництво швейних виробів. 03.04.2009р. здійснено перерахунок орендної плати 15% х 0,7- виробництво, суб'єкту малого підприємництва та 6%- ремонт електропобутової техніки, що свідчить про відсутність порушень по перерахунку орендної плати.
Окрім того, ТОВ "Платан" орендує у позивача нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 93 під розміщення ательє мод. При продовжені дії договору оренди до 12.09.2008р. було підписано додаткове погодження, згідно якого здійснено перерахунок орендної плати, а саме: приміщення площею 65 кв.м -15%- під ательє, приміщення 1607,4 кв.м - 5%- під ремонт одягу, приміщення 121 кв.м - 15% х 0,7-під виробництво, що відповідає Методиці розрахунку орендної плати, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів № 1846 від 27.12.2006р. (1846-2006-п)
Відсутність порушення профілю використання орендарем підтверджується актом обстеження.
Між Позивачем та ПП "Опал" укладено нотаріально посвідчений договір оренди нежилого підвального приміщення, загальною площею 58,5 кв.м., під розміщення майстерні, терміном дії до 16.10.2011р.
Згідно з Методикою, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1846 від 27.12.2006р. (1846-2006-п)
, орендареві було надано перерахунок орендної плати, відповідно фактичному використанню - ремонт ювелірних виробів. В зв'язку з відмовою орендаря підписати вищевказаний перерахунок, позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням суду позивачу у перерахуванні сум оренди було відмовлено. Станом на 01.01.2009р. профіль використання приміщення відповідав договору оренди, що підтверджується актом обстеження. Отже, викладене в акті ревізії щодо порушення профілю використання за ревізійний період не відповідає дійсності.
Судом встановлено, що позивачем надано ПП "ОСОБА_8" в оренду нежиле підвальне приміщення, загальною площею 105,6 кв.м., розташоване за адресою:АДРЕСА_3 під розміщення пункту надання дизайнерських послуг (8,5 кв.м.), майстерні з ремонту одягу (16,0 кв.м.) та майстерні з ремонту взуття (81,1 кв.м.), терміном дії до 30.11.2009р. Розрахунок орендної плати здійснено згідно з діючою Методикою, з урахуванням внесеним постановою Кабінету Міністрів № 1846 від 27.12.2006р. (1846-2006-п)
Однак, зазначене приміщення не використовується, що підтверджується відповідним актом обстеження.
Окрім того, позивачем ПП "ОСОБА_9" передано в оренду приміщення першого поверху та підвалу площею 307,8 кв.м по АДРЕСА_4. Зустрічною звіркою встановлено, що приміщення площею 42,2 кв.м використовується під розміщення гральних автоматів. Однак, такий висновок не відповідає дійсності, оскільки у цьому приміщенні знаходиться інший суб'єкт господарювання у якого розміщена вивіска "гральні автомати".
Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "СМУ-1" укладено договір оренди нежилого приміщення другого поверху, загальною площею 222,5 кв.м., під офіс, виставку непродовольчих товарів та проектно-конструкторського бюро, терміном дії до 15.02.2010р. В акті ревізії зазначено, що площа 3,21 кв.м фактично використовується під офіс і повинна розраховуватися по 15 %. Хоча, в акті ревізії відсутнє документальне підтвердження тому, що ця площа використовується під офіс, також відсутні документи, які підтверджують які саме приміщення складають ці 3,21 кв. м.
Разом з цим, в матеріалах справи міститься акт про обміри приміщення, з якого вбачається, що до цієї площі відноситься балкон та туалет, які не можуть використовуватися під офіс, а є місцями загального користування.
Також, на підставі розпорядження виконкому Одеської міської ради № 1066-р від 04.11.1995р. ПП "На Ніжинській" було надано в оренду нежиле підвальне приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 62, під розміщення продовольчого дрібнооптового магазину. Договір оренди був переукладений в новій редакції, який був нотаріально посвідчений. В акті ревізії зазначено, що приміщення використовується під склад. При цьому, в порушення п. 35 "Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою", затвердженою постановою КМ України від 20.04.2006 року № 550 (550-2006-п)
, відсутнє документальне підтвердження цього висновку та певне нормативне обґрунтування. Разом з цим, актом обстеження підтверджується, що приміщення використовується під дрібнооптовий магазин, а Рішенням господарського суду Одеської області позивачу було відмовлено в позові про перерахунок орендної плати для даного підприємства.
Крім того, ПП "На Ніжинський" орендує приміщення по вул. Серова, 38 в м. Одесі на підставі договорів оренди з 1999 року. 23.05.2006 р. між позивачем та орендарем був укладений нотаріально посвідчений договір оренди вказаного приміщення строком на 5 років. Розрахунок орендної плати здійснений згідно з Методикою розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Одеської міської ради №4840 від 09.11.2005р. Профілем використання є продаж продовольчих та акцизних товарів відповідно 5% та 15 %, а також бар - 20%. В акті ревізії зазначено, що приміщення площею 17,8 кв.м використовується під розміщення гральних автоматів. Однак, в порушення п. 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою", затвердженою постановою КМ України від 20.04.2006р. № 550 (550-2006-п)
, відсутнє документальне підтвердження цього висновку та певне нормативне обґрунтування. Крім того, у приміщенні лише зберігалося 5 шт. гральних автоматів у період з 07.02.2009р. по 15.03.2009р. на підставі договору зберігання, укладеного між орендарем та ТОВ "Колізей-ГГ", але вони не працювали та не були ввімкненні в мережу електропостачання, що свідчить про нездійснення діяльності з надання гральних послуг.
Також, нежиле підвальне приміщення загальною площею 214,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Грецька,30, передано в оренду ТОВ "Ательє мод "Іринка", згідно з нотаріально посвідченим договором оренди, терміном дії до 09.11.2011р. Додатковим погодженням було здійснено перерахунок орендної плати, згідно з діючою Методикою, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів № 1846 від 27.12.2006р. (1846-2006-п)
, та за фактичним використанням - майстерня з ремонту одягу, встановлена орендна плата в розмірі 5%.
Судом встановлено, що нежиле підвальне приміщення, загальною площею 125,0 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 надано в оренду суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_6 під розміщення продовольчого магазину, з продажем безпідакцизної групи товарів, терміном дії до 31.10.2010р. Розрахунок орендної плати здійснено згідно з діючою Методикою, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів № 1846 від 27.12.2006р. (1846-2006-п)
, а саме - 8%. Позивачем було надано дозвіл на передачу приміщення в суборенду суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_7 під розміщення кафе-бару без реалізації акцизної групи товарів, що відповідає розрахованій відсотковій ставці - 8%. Продаж підакцизної групи товарів суборендарем не здійснюється, що підтверджується актом обстеження.
Розпорядженням міського голови № 252-01р від 02.03.2005 р. нежиле підвальне приміщення загальною площею 55,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ризівська, 36, надано в оренду МПП "Реверс" під розміщення майстерні, терміном дії до 08.12.2011р. Розрахунок відсоткової ставки на час укладення нотаріально посвідченого договору оренди складав - 7%, згідно з Методикою, затверджено. рішенням сесії Одеської міської ради № 4840-ІV від 09.11.2005р. Згідно з діючою Методикою, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів № 1846 від 27.12.2006р. (1846-2006-п)
перерахунок не здійснювався, так як треба було б застосувати менший відсоток - 6%.
В ході ревізії відповідачем було зроблено висновок, що позивачем витрачено за перевіряємий період на утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати) за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 729,9 кв.м., бюджетні кошти у загальній сумі 256 996,81 грн., хоча частина приміщення знаходиться в оренді. Зазначено, що фактично позивачем здійснено оплату експлуатаційних видатків орендаря. Протягом ревізійного періоду орендарю ОСОБА_4 витрати на утримання будинку та прибудинкової території не нараховувались та, відповідно, орендар їх не сплачував, в результаті чого, на думку відповідача, позивач за ревізійний період в порушення п.п.5 п. 3 ст. 20 та п. 4 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", було недоотримано бюджетних коштів на покриття фактичних видатків орендаря ОСОБА_4 в сумі 44909,69 грн.
Разом з цим, вказаний будинок є офіційною резиденцією Одеської міської ради та відноситься до нежитлових приміщень, витрати на його утримання покладені на позивача, як виконавчий орган місцевого самоврядування згідно кошторису витрат, затвердженого бюджетом міста Одеси. Крім того, як вбачається з умов, передбачених п.2.1 та п.2.2 договору оренди, укладеного з Одеським міським головою ОСОБА_4 тимчасово, на строк виконання ним повноважень, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, а тому суди правильно визнали необґрунтованим п.2 Вимоги.
Щодо п. 3 Вимоги, в якому від позивача вимагається згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2006р. №492 "Про затвердження порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному та минулих роках" (492-2006-п)
ініціювати перед Одеською міською радою зменшення асигнувань, то вказаний пункт був фактично виконаний позивачем в повному обсязі.
Щодо п. 4 вимоги КРУ в Одеській області №15-042-28-14/4182-2009 від 28.05.2009 р. в частині зобов'язання вжити заходів, щодо відшкодування необґрунтовано використаних коштів, то колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про його обґрунтованість з огляду на нижченаведене.
Ревізією додержання граничних сум витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 р. №332 (332-2001-п)
встановлено перевищення граничних сум витрат у загальній сумі 71936,20 грн.
Так, під час придбання у ТОВ "Ю-Гард" в грудні 2008 року комоду представницького класу в кількості 1 шт. допущено перевищення граничних сум витрат на 40210,00 грн. (при граничній сумі витрат 6500,00 грн. за 1 шт. сплачено 46710,00 грн. за 1 шт.). Кошти за комод перераховано платіжним дорученням №3610 від 25.12.2008 р. на загальну суму 46710,00 грн. за рахунок коштів спеціального бюджету.
Під час придбання у ТОВ "Ю-Гард" в грудні 2008 року комоду горіхового в кількості 1 шт. допущено перевищення граничних сум витрат на 24083,00 грн. (при граничній сумі витрат 6500,00 грн. за 1 шт. сплачено 30583,00 грн. за 1 шт.). Кошти за комод перераховано платіжним дорученням №3610 від 25.12.2008 р. на загальну суму 30583,00 грн. за рахунок коштів спеціального фонду.
Під час придбання у ТОВ "Магелан-Юг" в листопаді 2008 року цифрових фотокамер в кількості 4 шт. допущено перевищення граничних сум витрат на суму 1936,00 грн. (при граничній сумі витрат 600,00 грн. за 1 шт. сплачено 1084,00 грн. за 1 шт.). Кошти перераховано платіжним дорученням №3272 від 20.11.2008 р. на загальну суму 4336,00 грн. ( в тому числі ПДВ) за рахунок коштів спеціального фонду.
Крім того, під час придбання у ТОВ "Атиква" в грудні місяці 2007 року дивану шкіряного в кількості 2 шт. допущено перевищення граничних сум витрат на 5707,20 грн. (при встановленій граничній сумі витрат на придбання - 6500,00 грн. за 1 шт. сплачено по 9353,60 грн. за 1 шт.). Кошти за меблі перераховано платіжним дорученням №1685 від 04.12.2007 р. на загальну суму 18707,20 грн. за рахунок коштів спеціального фонду. Постановою КМ України, від 04.04.2001р. № 332 "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів" (332-2001-п)
затверджено граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп'ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, республіканського Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.
Зобов'язано органи Державного казначейства під час оплати рахунків на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп'ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів дотримуватися граничних сум витрат, затверджених цією постановою.
Всупереч вказаній Постанові позивачем придбано меблі із перевищенням граничної суми.
Отже, правильним є висновок апеляційного суду про те, що зазначені порушення призвели до матеріальних збитків на загальну суму 71936,20 грн.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З огляду на викладене, судова колегія вважає касаційні скарги безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Контрольно-ревізійного управління в Одеській області відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.