Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011р. у справі № 2а-5223/11/2070 за позовом ОСОБА_4 до Харківської обласної митниці про скасування рішення, -

ОСОБА_4 звернувся до Харківської обласної митниці з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог просив скасувати рішення Харківської обласної митниці, яке міститься в картці відмови 807070009/1/00002 від 21.04.11р., щодо відмови у здійсненні пільгового митного оформлення легкового автомобіля марки "LADA" 212140, 2009 р.в., і.н. НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, належного позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 05 від 15.01.10р.; зобов'язати Харківську обласну митницю здійснити пільгове митне оформлення (без сплати ввізного мита, акцизного збору та ПДВ) легкового автомобіля марки "LADA" 212140, 2009 р.в., і.н. НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, належного позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 05 від 15.01.10р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011р., позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

На постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011р. надійшла касаційна скарга Харківської обласної митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином Російської Федерації та згідно відміток про місце проживання в паспорті громадянина Російської Федерації серія НОМЕР_4, виданого 02.09.02р. ВВС Цимлянського району Ростовської області, а також адресного листа вибуття від 15.03.11р., з 15.10.97р. по 15.03.11р. постійно проживав у АДРЕСА_1.

Відповідно штампу в паспортному документі ОСОБА_4 знятий 15.03.11р. з реєстраційного обліку відділу в м. Цимлянськ Міжрайонного відділу УМФ Росії по Ростовській області. Згідно відмітки закордонного паспорту громадянина Російської Федерації серія НОМЕР_6, виданого ФМС 445 21.02.11р. на ім'я ОСОБА_4, на консульський облік на постійне проживання в Харкові його було прийнято 22.03.11р.

ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 05 від 15.01.10р. придбав легковий автомобіль марки "Lada", 212140, 2009р. в., і.н. НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, який 17.02.10 р. згідно даних паспорта транспортного засобу НОМЕР_3, поставлено на облік в ВДІБДР Цимлянського ВВС2 м. Цимлянськ, вул. Московська, 79А.

Транспортний засіб був ввезений в Україну за кодом 87.03 УКТЗЕД, що підтверджується сертифікатом відповідності серія ВВ зареєстровано в Реєстрі за № UA1.024.0046376-11 від 14.04.11 р. і позивачем до Харківської обласної митниці була подана ВМД 807070009.2011.599538 від 12.04.11 р. з метою проведення пільгового митного оформлення належного йому на підставі договору купівлі-продажу № 05 від 15.01.10 р. легкового автомобілю марки "Lada", 212140, 2009 р. в., і. н. НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, який відповідно даних паспорта транспортного засобу НОМЕР_3 поставлено 17.02.10 р. на облік в ВДІБДР Цимлянського ВВС2 м. Цимлянськ, вул. Московська, 79 А і знятий з обліку 05.04.11 р.

Начальником СМО 2 ВМО 5 м/п "Товарний" Третяком В.В. була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.04.11р.

В картці відмови № 807070009/1/00002 від 21.04.11р. зазначено, що митна декларація не може бути прийнята, оскільки митне оформлення транспортного засобу з наданням пільг в оподаткуванні, за пропозиціями комісії, не можливе у зв'язку з відсутністю таких підстав, а саме: не відповідають дані вимогам ч. 2 ст. 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" та п. 4.1 розділу III "Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України", затверджених наказом Держмитслужби України № 1118 від 17.11.05р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України №1428/11708 від 25.11.05 р. (z1428-05) , в частині перебування транспортного засобу у власності громадянина не менше року з дати набуття права власності на ТЗ до дати: для іноземців - отримання посвідки на постійне місце проживання з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні, (дата набуття права власності на ТЗ у ПТС НОМЕР_3 - 15.01.10 р., дата отримання посвідки НОМЕР_5 - 12.02.10 р.). В картці відмови також зазначено, що митне оформлення даного транспортного засобу можливе за умови подання ВМД типу ІМ 40Г та сплати всіх належних платежів (ввізне мито, акцизний податок, ПДВ) у відповідності до ст. 5 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", або вивезення його за межі митної території України.

Суди попередніх інстанцій розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що у позивача наявні усі, визначені в ст. 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (2681-14) , підстави для звільнення від оподаткування при ввезенні транспортного засобу на територію України при переселенні на постійне проживання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.

Відповідно ст. 252 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України. Дія ч. 1 цієї статті не поширюється на предмети, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну. Положеннями ч. 2 вказаної статті Митного кодексу України (4495-17) передбачені випадки, на які не поширюється дія ч. 1 даної статті, в п. 3 якої передбачено, що не підлягають оподаткуванню предмети, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну.

Порядок митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, що ввозяться (пересилаються) в супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, експрес - та міжнародних поштових відправленнях на митну територію України і належать громадянам встановлює Закон України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (2681-14) (далі - Закон).

Згідно ст. 8 даного Закону дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.

У розумінні статті 1 Закону постійне місце проживання - це місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).

Отже, для пільгового оподаткування при митному оформленні механічного транспортного засобу необхідна наявність таких обставин: 1) особа повинна переселятись до України на постійне місце проживання та бути власником такого транспортного засобу не менше року; 2) транспортний засіб мав перебувати на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року; 3) той, хто переселяється, мав проживати на території будь-якої держави не менше одного року.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо неправомірності дій митниці.

Посилання скаржника на те, що на час звернення до митниці про митне оформлення позивач був резидентом України і втратив право на пільгове митне оформлення транспортного засобу є безпідставними, оскільки для вирішення спірних правовідносин не має правого значення час фактичного переїзду позивача на постійне місце проживання в Україну, оскільки в ст. 8 Закону відсутнє посилання на те, що особа яка ввозить автомобіль повинна проживати в Україні менше року. Посилання на вказані обставини відсутнє також і в Правилах митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщаються через митний кордон України.

Крім того, у цьому Законі відсутні і будь-які обмеження у часі щодо використання права осіб на пільгове розмитнення свого майна при переїзді на постійне місце проживання до України, зокрема, що стосується виключно у термін одного року після отримання посвідки на постійне місце проживання. Тобто, цей Закон жодним чином не пов'язує та не обмежує у часовому просторі момент отримання посвідки на постійне місце проживання із моментом ввезення та розмитнення майна особи, що переїжджає на постійне місце проживання.

В свою чергу, позивач був знятий з реєстраційного обліку за постійним місцем проживання в РФ 15.03.11р., що свідчить про те, що саме з цієї дати при перетині кордону України він скористався правом на постійне місце перебування в Україні, яке йому було надане посвідкою від 12.02.10р.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Харківської обласної митниці відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.