к/9991/4506/12-с Про скасування рішень виконкому в частині надання погодження прийняття в експлуатацію самочинно зведених забудов в домоволодінні, визнання незаконною та скасування Довідки про погодження прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію - 16.01.2014 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 30 червня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Виконкому Вінницької міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про скасування рішень виконкому, -

У березні 2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до Вінницької міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Вінницької області, треті особи - ОСОБА_13 та ОСОБА_2 в якому просили визнати незаконним та скасувати рішення Вінницької міської ради від 08 квітня 2010 року №742 в частині надання погодження гр.ОСОБА_2 прийняття в експлуатацію самочинно зведених забудов в домоволодінні АДРЕСА_1; визнати незаконною та скасувати Довідку про погодження прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію від 30 квітня 2010 року №443, яка видана на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 08 квітня 2010 року №742 гр.ОСОБА_2; визнати незаконним та скасувати Сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правил серії ВН за №000665 виданий 11 травня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області гр.ОСОБА_2 на самочинно зведені забудови; визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Вінницької міської ради від 22 червня 2010 року в частині надання погодження гр.ОСОБА_13 прийняття в експлуатацію самочинно зведених забудов в домоволодінні АДРЕСА_1; визнати незаконною та скасувати Довідку про погодження прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію від 03 серпня 2010 року №650, яка видана на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 22 червня 2010 року №1311 гр.ОСОБА_13

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили про неправомірність оскаржуваних рішень міськвиконкому, які прийняті на підставі завідомо неправдивих відомостей та порушують їх права спільної часткової власності.

24 березня 2011 року позивачами подана заява про часткову відмову від вимоги до інспекції ДАБК Вінницької області в частині скасування Сертифікату відповідності ДБН стандартам та правилам" серії ВН № 000665.

Ухвалами Ленінського районного суду м.Вінниці від 01 червня 2011 року здійснено заміну відповідача - Вінницької міської ради на належного відповідача - виконком Вінницької міської ради, залучено до участі у справі в якості третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.

Постановою Ленінського районного суду м.Вінниці від 30 червня 2011 року позовні вимоги задоволені повністю; визнано незаконним та скасовано рішення Виконкому Вінницької міської ради від 08 квітня 2010 року №742 в частині надання погодження ОСОБА_2 прийняття в експлуатацію самочинно зведених забудов в домоволодінні АДРЕСА_1; визнано незаконною та скасовано Довідку про погодження прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію від 30 квітня 2010 року за №443, яка видана на підставі рішення Виконкому Вінницької міської ради від 08 квітня 2010 року №742 ОСОБА_2; визнано незаконним та скасовано Сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам серії ВН за № 000662 виданий 11 травня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області ОСОБА_2 на самочинно зведені забудови; визнано незаконним та скасовано рішення Виконкому Вінницької міської ради від 22 червня 2010 року №1311 в частині надання погодження ОСОБА_13 прийняти в експлуатацію самочинно зведених забудов в домоволодінні АДРЕСА_1; визнано незаконною та скасовано Довідку про погодження прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію від 03 серпня 2010 року за №650, яка видана на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 22 червня 2010 року №1311 ОСОБА_13.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року апеляційну скаргу Вінницької міської ради, ОСОБА_2 задоволено частково; постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 30 червня 2011 року скасовано; адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення виконкому Вінницької міської ради від 08 квітня 2010 року №1742 в частині надання погодження гр.ОСОБА_2 прийняття в експлуатацію самочинно зведених забудов в домоволодінні АДРЕСА_1 та від 22 червня 2010 року №1311 в частині надання погодження гр.ОСОБА_13 прийняття в експлуатацію самочинно зведених забудов в домоволодінні АДРЕСА_1; в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване порушенням виконкомом Вінницької міської ради під час прийняття оскаржуваних рішень вимог ст.ст. 356, 358 Цивільного кодексу України, п.10.1 Правил забудови та використання території міста Вінниці, затверджениї рішенням Вінницької міської ради від 26 червня 2009 року №2427.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та винести ухвалу про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14. ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4., ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є співвласниками (із визначенням кожного розміру частки) садибного (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного із них у праві власності є спільною частковою власністю. Згідно ч.1 ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

У 1998 році ОСОБА_13 самочинно збудував прибудову "А5" загальною площею 30,0 м.кв., переобладнав приміщення кімнат 4-3, 4-2 в житловому будинку літ."А" та збудував в 2005 році сарай літ."Р1", погріб літ. "п/Р1".

У 1998 році ОСОБА_2 самочинно збільшено житлову площу прибудови літ."Б 2" та збудовано прибудову літ."б 6", надбудову літ."Б5" з балконом, сарай літ."Т", погріб з шиєю літ."У".

22 червня 2010 року виконавчий комітет Вінницької міської ради рішенням за №1311 погодив прийняття в експлуатацію вищезазначених самочинно збудованих та переобладнаних приміщень ОСОБА_13

08 квітня 2010 року виконавчий комітет Вінницької міської ради рішенням №742 погодив прийняття в експлуатацію самочинно збудованих та переобладнаних приміщень ОСОБА_2

Відповідно до п.10.1 Правил забудови та використання території міста Вінниці, затверджених рішенням Вінницької міської ради від 26 червня 2009 року №2427, фізична чи юридична особа, яка має намір будівництва житлового будинку садибного типу, добудови до нього, садового та дачного будинків на земельній ділянці, що належить їй на праві приватної власності, договору оренди, цивільно-правової угоди звертається до виконавчого органу місцевого самоврядування із заявою щодо намірів забудови цієї земельної ділянки, у якій зазначає призначення будівлі. До заяви додається засвідчена нотаріально копія установчих документів для юридичної особи, або копія документа, що посвідчує фізичну особу, надає засвідчену нотаріально копію документа, що засвідчує право власника на земельну ділянку, передпроектну роботу об'єкта та генплан земельної ділянки, виконаний на топогеодезичній зйомці в М 1:500 з нанесеними червоними лініями, існуючими будівлями і спорудами, в тому числі на суміжних ділянках і такі, що проектуються, мінімально допустимі відстані та прив'язка будинку до меж земельної ділянки, згоду співвласників відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) .

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згоди співвласників у відповідності до ст. 356 Цивільного кодексу України ОСОБА_13 та ОСОБА_2 не надавались.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що рішення виконкому Вінницької міської ради від 08 квітня 2010 року №742 та від 22 червня 2010 року №1311 прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, а, отже, підлягають скасуванню в частині надання погоджень ОСОБА_2 та ОСОБА_13 прийняття в експлуатацію самочинно зведених ними забудов у домоволодінні АДРЕСА_1

Також апеляційним судом обґрунтовано відхилені доводи відповідачів про пропуск позивачами строку звернення до суду з адміністративним позовом, судами надана вірна оцінка обставинам справи та вказано про відсутність доказів того, коли саме позивачам стало відомо про наявність спірного рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.