ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
|
15 січня 2014 року м. Київ В/800/80/14
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Малиніна В.В. (доповідач),
Білуги С.В.,
Заїки М.М.,
Олексієнка М.М.,
Юрченко В.В.,
перевіривши заяву ОСОБА_6 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2013 року Верховним Судом України у справі за її позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання провести перерахунок розміру довічного утримання судді, -
встановив:
У січні 2014 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 13.11.2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до УПФУ в м. Рівне Рівненської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання провести перерахунок розміру довічного утримання судді.
Відповідно до статті 239-1 КАС України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 і 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У заяві про перегляд судового рішення заявник зазначає про неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України норми матеріального права у подібних правовідносинах, зокрема в частині відсоткового розміру у спорах про право на виплату довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Як вбачається з поданих заявником матеріалів постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 01.04.2013 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною відмову Управління у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_6 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до ст. 129, ч.3 ст. 138 Закону № 2453-VІ. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 129 та ч.3 ст. 138 Закону № 2453-VІ у розмірі 88 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки № 29 від 01.02.2013 року, виданої ТУ ДСА в Рівненській області, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01.01.2012 року і до зміни розміру заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог за період з 01.01.2012 року по 19.08.2012 року та в цій частині позовні вимоги залишено без розгляду.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2013 року, яку просить переглянути заявник, скасовано судові рішення та зроблено висновок про наявність у позивача права на здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, згідно ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", але в редакції Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI (3668-17)
, яким встановлено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, зазначено, що можливість збільшення такої виплати, у разі наявності стажу роботи судді понад 20 років, у вказаній редакції статті відсутня.
Тобто зроблено висновок про те, що заявник дійсно має право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, але у встановленому Законом України від 08.07.2011 року № 3668-VI (3668-17)
розмірі 80 %, а не 88 %, як було встановлено судами.
Як на підставу неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2013 року (справи № К/800/49213/13 та №К/800/47790/13).
У зазначених справах суд касаційної інстанції дійшов висновку, що виплата щомісячного грошового утримання повинна здійснюватись у розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Зазначений висновок закріплено ст.ст. 22, 24 Конституції України, якими зазначено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинного законодавства не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, з доданих рішень вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС України, є підставою для допуску справи до провадження.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за можливе допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_6 до УПФУ в м. Рівне Рівненської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання провести перерахунок розміру довічного утримання судді.
Керуючись статтями 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання провести перерахунок розміру довічного утримання судді, для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2013 року.
Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надіслати до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Судді:
|
В.В.Малинін
С.В.Білуга
М.М.Заїка
М.М.Олексієнко
Ю.В.Юрченко
|