Вищий адміністративний суд України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Олексієнка М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (далі - Управління) про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,

У січні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати незаконним рішення Управління від 3 грудня 2010 року №1001 про відмову у призначенні їй надбавки до пенсії як дружині померлого учасника бойових дій; зобов'язати відповідача призначити надбавку до пенсії як дружині померлого учасника бойових дій, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 4 травня 2011 року позов задоволено. Визнано рішення Управління від 3 грудня 2010 року №1001 незаконним. Зобов'язано Управління призначити ОСОБА_3 надбавку до пенсії як дружині учасника бойових дій, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року відповідачу відмовлено у поновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.

Відповідач, не погоджуючись з ухваленим рішенням апеляційного суду, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення. В обґрунтування підстав своєї касаційної скарги, відповідач посилається на те, що його представник не був присутній в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, тому строк апеляційного оскарження повинен обчислюватись не з дня прийняття постанови суду першої інстанції, а з дня надходження рішення - 13 травня 2011 року.

Розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що постанова Волноваського районного суду Донецької області від 4 травня 2011 року була постановлена у відкритому судовому засіданні.

Згідно журналу судового засідання від 4 травня 2011 року, в судовому засіданні були присутні позивач та представник відповідача - Арсентьєва В.В. (а.с. 20), тобто представник Управління був присутнім у день проголошення постанови суду, право на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції роз'яснено.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (частина четверта статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу разом з заявою про апеляційне оскарження 23 травня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

З системного аналізу наведених правових норм слідує, що поновленню підлягає лише процесуальний строк, пропущений з поважних причин. Поважною ж причиною визнається лише та, що викликана об'єктивно непереборними обставинами, пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження відповідач мотивував тим, що постанова Волноваського районного суду Донецької області від 4 травня 2011 року ухвалена за відсутності його представника, а її копію він отримав - 13 травня 2011 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про сплив строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки останньою датою оскарження постанови суду є 14 травня 2011 року (вихідний день), то останнім днем є перший робочий день, а саме - 16 травня 2011 року.

Відповідно до частини шостої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, правильним є висновок Донецького апеляційного адміністративного суду, що апеляційну скаргу було подано з пропуском строку, встановленого процесуальним законом на її подання. Також, апеляційний суд обґрунтовано відмовив Управлінню у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки воно не надало до суду доказів про поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду та обставин справи.

За таких обставин, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції прийняте законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року відхилити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.