Вищий адміністративний суд України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Олексієнка М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора України, першого заступника прокурора Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії,

У липні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила: зобов'язати відповідачів виконати окрему ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 квітня 2011 року; здійснити вищий нагляд за дотриманням та правильним застосуванням законів про працю на кар'єрі "Гранит" з участю позивача; вирішити питання про відшкодування збитків згідно висновку МСЕК, анулювавши неправдиву інформацію; зобов'язати Генеральну прокуратуру України розглянути заяву від 6 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 у встановлений строк та прийняте рішення направити на адресу позивача; зобов'язати Генеральну прокуратуру України виконати судові рішення від 4 квітня 2011 року Окружного адміністративного суду м. Києва; зобов'язати Генеральну прокуратуру України поновити листування з позивачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 квітня 2012 року закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання розглянути заяву від 6 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 у встановлений строк та прийняте рішення направити на адресу позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 квітня 2011 року у справі №2а-1165/11/2670 позов ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано протокол комісії з прийому особових справ потерпілих і членів їх сімей та призначення соціальних послуг Управління виконавчої директорії Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області №52 від 1 липня 2008 року та протокол №3 від 5 грудня 2001 року. Зобов'язано начальника Управління виконавчої директорії Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області забезпечити здійснення перерахунку відшкодування шкоди ОСОБА_5 на підставі акту виписки з огляду МСЕК №005585 від 23 листопада 2001 року з дати прийняття особової справи до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області у Володарсько-Волинському районі від підприємства "Граніт", тобто з 10 липня 2001 року.

Окремою ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 квітня 2011 року Генеральну прокуратуру України та прокуратуру Житомирської області було зобов'язано провести перевірку щодо наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності голови правління закритого акціонерного товариства "Граніт" ОСОБА_6 за грубе порушення вимог законодавства про працю.

Постановляючи окрему ухвалу, адміністративний суд виходив з того, що в процесі розгляду справи були виявлені порушення трудового законодавства в діях керівника закритого акціонерного товариства "Граніт" ОСОБА_6 та грубе невиконання приписів державних інспекторів праці та порушення вимог трудового законодавства. Зазначених висновків суд дійшов з урахуванням того, що за результатами перевірок, починаючи з 2002 року, державними інспекторами праці керівнику підприємства вносились приписи щодо нарахування та виплати ОСОБА_5, а після її смерті спадкоємцям, різниці у розмірі щомісячного відшкодування шкоди, завданої здоров'ю потерпілої, яка виникла у зв'язку із встановленням їй у 2001 році МСЕК Житомирської області ступеня втрати працездатності 30% із його заліком з 1982 року. Востаннє внесено припис у травні 2004 року. Одночасно на голову правління закритого акціонерного товариства "Граніт" ОСОБА_6 відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено та передано до місцевого суду протокол про адміністративне правопорушення за ненарахування та невиплату спадкоємцям потерпілої ОСОБА_5 щомісячного відшкодування шкоди за минулий час.

ОСОБА_6 без поважних причин не виконав вимоги припису, тому за результатами повторної перевірки його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за невиконання законних вимог державного інспектора праці).

У вересні 2004 року Територіальна державна інспекція праці у Житомирській області направила матеріали по справі до прокуратури Черняхівського району Житомирської області.

Прокуратурою листом від 21 травня 2005 року №120 л-04 повідомлено про відмову в порушенні кримінальної справи відносно голови правління закритого акціонерного товариства "Головинський кар'єр "Граніт" ОСОБА_6, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого статтею 172 Кримінально-процесуального кодексу України.

За змістом статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України окрема ухвала може стосуватися будь якого суб'єкта владних повноважень, зокрема й того, який не бере участь у справі, а ухвала щодо розгляду питання про притягнення до відповідальності - лише осіб, рішення дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, тобто сторони у справі.

Окрему ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 квітня 2011 року листом від 28 квітня 2011 року №06/1-16491-11 Генеральною прокуратурою України було передано на виконання заступнику прокурора Житомирської області. В ході виконання вказаної ухвали встановлено, що прокуратурою Черняхівського району проведено перевірку за заявою ОСОБА_3 щодо притягнення до кримінальної відповідальності голови закритого акціонерного товариства "Головинський кар'єр "Граніт" ОСОБА_6 За наслідками перевірки прокуратурою Черняхівського району 24 грудня 2004 року відносно голови правління закритого акціонерного товариства відмовлено у порушенні кримінальної справи, про що винесено постанову.

Таким чином, органами прокуратури було повідомлено, що перевірка щодо наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за грубе порушення вимог законодавства про працю проводилася, за результатами такої перевірки було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.

З огляду на викладене правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що на відміну від судового рішення, прийнятого за результатами розгляду справи, окрема ухвала суду не містить стадії виконання, і є засобом повідомлення про можливі порушення, встановлені за результатами розгляду справи, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання виконати окрему ухвалу

Крім того, судами правильно зазначено, що подальшим засобом захисту прав позивача є оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 24 грудня 2004 року у встановленому чинним законодавством порядку.

Правильними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Генеральної прокуратури України поновити листування з позивачем, оскільки ОСОБА_3 не зазначено з яких питань вона вимагає поновити листування, тобто не визначає конкретних випадків порушення своїх прав.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.