Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача: Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Пеліхос Є. М. Маісурадзе З. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової службина постанову та ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2013 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013 року у справі № 2а/0570/4059/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2013 року у справі № 2а/0570/4059/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013 року, позов задоволено частково. Скасоване податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 року № 0001341322/49331/10/15-16-23/5, дії відповідача по віднесенню коштів, які сплачувалися платіжними дорученнями, згідно переліку визнані неправомірними та зобов'язано відповідача внести зміни в облікову картку платника податків - ПАТ "Донецькміськгаз" шляхом віднесення коштів, які сплачувалися платіжними документами, згідно призначення платежу.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 50.1 ст. 50, п. 87.9 ст. 87, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, ст. ст. 49, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

На підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання відповідача про заміну правонаступником підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" за період з 20.10.2009 року по 21.11.2011 року складено відповідний акт перевірки від 06.12.2011 року № 780/15-16-23/5-03361081, яким зафіксовано порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 50.1 ст. 50, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість із затримкою термінів сплати на 100-529 днів в загальній сумі 12 391 239,58 грн., у тому числі:

- по деклараціях за жовтень 2009 року, грудень 2010 року - квітень 2011 року, всього в розмірі 11 636 939,58 грн.;

- по уточнюючим розрахункам від 22.03.2011 року № 9001577009, від 16.06.2011 року № 9003946975, від 16.06.2011 року № 9003947775 та від 16.06.2011 року № 1020 всього в розмірі 754 300,00 грн.

На підставі акта перевірки від 06.12.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 року № 0001341322/49331/10/15-16-23/5, відповідно до якого за затримку більше ніж на 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 12 391 239,58 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 1 727 895,94 грн.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що платник подає податкову декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно платіжних доручень, банківських виписок, касових ордерів ПАТ "Донецькміськгаз" за період з 12.05.2011 року по 21.11.2011 року, грошові суми стягнуті з рахунків ПАТ "Донецькміськгаз" у відповідності до судових рішень.

Відповідні постанови винесені щодо стягнення податкового боргу з ПАТ "Донецькміськгаз".

Так, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року у справі № 2а/0570/3854/2011 про стягнення податкового боргу у сумі 13920480,00 грн., який утворився внаслідок подання позивачем:

- податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року (№ 9000917456 від 20.08.2009 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 643 775,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року (№ 9001149922 від 21.09.2009 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, в розмірі 743 604,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року (№ 9001486379 від 20.10.2009 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, в розмірі 918 434,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року (№ 9002217997 від 18.06.2010 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, в розмірі 25 385,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року (№ 9002835858 від 20.07.2010 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 85 517,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року (№ 9003508215 від 20.08.2010 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 277 589,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року (№ 9003920891 від 20.09.2010 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 411 526,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010р. (№9004380952 від 19.10.2010 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 598 327,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (№ 9005284985 від 22.11.2010 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 356 928,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року (№ 9005769964 від 20.12.2010 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 840 537,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (№ 9006420615 від 20.01.2011 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 2 567 200,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року (№ 9000687360 від 21.02.2011 року), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 961 760,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року № 2а/0570/6974/2011 стягнутий податковий борг в сумі 1 871 242,00 грн., який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.04.2011 року за № 9002528158 (за березень 2011 року).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року № 2а/0570/8914/2011 стягнутий податковий борг в сумі 1 861 890 грн., який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.05.2011 року за № 9003683665 (за квітень 2011 року).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2011 року № 2а/0570/11025/2011 стягнутий податковий борг у сумі 1 369 236,00 грн., який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.06.2011 року за № 9004339711 (за травень 2011 року).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2011 року № 2а/0570/13037/2011 стягнутий податковий борг у сумі 765 466,00 грн., який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 20.07.2011 року за № 1305 (за червень 2011 року).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року № 2а/0570/12313/2011 стягнутий податковий борг в сумі 2 433 638,00 грн., який утворився внаслідок надання підприємством декларації з податку на додану вартість від 21.03.2011 року за № 9001503261 (за лютий 2011 року).

Податковим органом змінено призначення платежів та віднесено стягнуті за вищезазначеними рішеннями суду кошти в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів (до 01.01.2011 року) та на сплату податкового боргу по податковим деклараціям, поданим після 01.01.2011 року по періодам, що відрізняються від періодів, зазначених у відповідних рішеннях суду.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент зміни призначення платежу) передбачено, що в разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Згідно із ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що несплачені суми за вищенаведеними податковими деклараціями визнані податковим боргом та стягнуті з підприємства у судовому порядку, тобто примусово.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що оскільки позивачем здійснювалось виконання судових рішень, то дії відповідача про спрямуванню вказаних грошових коштів на сплату іншого податкового боргу є неправомірними.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання були визначені у пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Зазначена норма не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного (станом до 01.01.2011 року) законодавства України належало виключно платнику,а тому у податкового органу було відсутнє право змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового Кодексу визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Кодексом, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Судами встановлено, що сплата податкових зобов'язань та погашення податкового боргу було здійснено за 6 податковими деклараціями з податку на додану вартість:

- 5 податкових декларацій надані в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, тобто, за кожне порушення податкова інспекція мала би застосувати штрафні санкції в розмірі 1,00 грн., а всього в загальному розмірі 5,00 грн.;

- 1 податкова декларація була надана після 30.06.2011 року, а саме 20.07.2011 року, за порушення терміну сплати по декларації від 20.07.2011 року № 1305 податкова інспекція мала би застосувати штрафну санкцію у розмірі 10% (порушення термінів сплати до 30 календарних днів), а саме 76 546,60 грн.

Проте, відповідачем не були враховані приписи п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) щодо встановлення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у розмірі не більше 1,00 гривні за кожне порушення за період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 року № 0001341322/49331/10/15-16-23/5, відповідно до якого позивач за затримку більше ніж на 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 12 391 239,58 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1 727 895,94 грн., в частині нарахування 1 651 344,34 грн. є неправомірним.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено правомірності висновків акта перевірки, колегія суддів погоджується з висновком судів про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції. .

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Замінити відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013 року у справі № 2а/0570/4059/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.