Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Голубєвої Г.К.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року

у справі № 2а-4677/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІгроТех-Імпорт"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІгроТех-Імпорт" (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень № 0010322304 від 21 листопада 2008 року та № 0010332304 від 17 листопада 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення № 0010322304 від 21 листопада 2008 року в частині застосування до ТОВ "ІгроТех-Імпорт" суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 800,00 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва проведено перевірки залів гральних автоматів, що належать позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами яких складено акти № 265001242/2304 від 31 жовтня 2008 року та № 265001333/2304 від 27 жовтня 2008 року.

На підставі зазначених актів перевірок відповідачем прийнято рішення № 0010332304 від 17 листопада 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 540,00 грн., та № 0010322304 від 21 листопада 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 540,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - без змін.

Перевірками встановлено порушення позивачем пунктів 1, 3 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ) у зв'язку з наданням послуг на гральних автоматах, які не зареєстровані, не опломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Частиною 2 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачено, що у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 238 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ГК України (436-15) ) вказані штрафні санкції за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому слід враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР передбачено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) (далі - Постанова № 121) встановлено строк переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а саме, при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 року.

Відповідно до статті 12 Закону № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 Постанови № 121 (121-2001-п) на Міністерство промислової політики покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

В свою чергу, наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 (v0430225-08) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581 (v0581225-08) ) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Зазначене свідчить, що держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, оскільки на момент проведення перевірок в жовтні 2008 року комп'ютерно-касову систему "Фіскал" включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, то вина позивача в порушенні ним вимог пунктів 1, 3 статті 3 Закону № 265/95-ВР має місце.

Водночас судами встановлено, що на момент проведення перевірки в залі гральних автоматів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 5, двадцять гральних автоматів вийшли з ладу в зв'язку з технічними причинами та, відповідно, перебували в неробочому стані, що підтверджується долученим позивачем до матеріалів справи актом від 15 жовтня 2008 року.

А відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про необхідність визнання недійсним рішення № 0010322304 від 21 листопада 2008 року в частині застосування до ТОВ "ІгроТех-Імпорт" суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 800,00 грн.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .