Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Амєліна С.Є., Бутенка В.І., Винокурова К.С., Штульман І.В., Юрченка В.В. (суддя-доповідач), перевіривши заяву Головного управління Міндоходів у Полтавській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області, треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, Полтавська міська рада, Полтавська обласна рада, Державна податкова адміністрація в Полтавській області, Державна податкова інспекція у м. Полтава про повернення стягнутого прибуткового податку,

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року, про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову ОСОБА_6 та зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області повернути позивачу утриманий податок з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги, передбаченої частиною 3 статті 43 Закону України "Про статус суддів". Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, виходив з того, що вихідна допомога судді в разі його виходу у відставку є видом соціальної допомоги в розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , тому не підлягає оподаткуванню. У правовідносинах щодо оподаткування вихідної допомоги судді, який пішов у відставку, з огляду на правову позицію Конституційного Суду України ( рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 (v004p710-07) (справа про гарантії незалежності суддів)), спеціальною нормою є положення статті 43 Закон України "Про статус суддів", яка виключає можливість оподаткування вихідної допомоги.

В заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року відповідач посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву Головного управління Міндоходів у Полтавській області та додані до неї матеріали, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Так, заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 квітня 2013 року, в якій колегія суддів Вищого адміністративного суду України погодилася з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову Особи до Генеральної прокуратури України, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, Державної податкової служби, управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів. Предметом розгляду цієї справи була перевірка правомірності утримання податку з доходів фізичних осіб з грошової допомоги, виплаченої прокурору при виході на пенсію за вислугу років, що призначена відповідно до частини 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може мати місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У зазначених справах судами встановлені різні фактичні обставини, застосовані норми різних законодавчих актів, через що колегія суддів приходить до висновку про відсутність факту неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Крім цього, заявник посилається на постанови Верховного Суду України від 3 липня 2012 року, від 8 жовтня 2013 року та рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013 (v010p710-13) .

Рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та рішення Конституційного Суду України не відносяться до рішень судів касаційної інстанції в розумінні пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому посилання на такі судові рішення недопустимі.

Керуючись статтями 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до територіального управління державної судової адміністрації в Полтавській області, треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, Полтавська міська рада, Полтавська обласна рада, Державна податкова адміністрація в Полтавській області, Державна податкова інспекція у м. Полтава про повернення стягнутого прибуткового податку.

Ухвала оскарженню не підлягає.