2а/2470/2635/12 Про визнання протиправним та скасування розпорядження про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок в постійне користування - 23.07.2014 Прийняття

за позовом Державного підприємства "Сокирянське лісове господарство" (далі - ДП "Сокирянське лісове господарство" до Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" (далі - ТОВ "Сварог-Буковани"; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (далі - ДТГО "Львівська залізниця"), про визнання протиправним та скасування розпорядження, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ДТГО "Львівська залізниця" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року,

У жовтні 2012 року ДП "Сокирянське лісове господарство" звернулося до суду з адміністративним позовом до Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Вимоги обґрунтовані тим, що першим заступником голови Сокирянської районної державної адміністрації були прийняті незаконні, на думку позивача, розпорядження за № 485-р від 13 жовтня 2006 року "Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок в постійне користування ДТГО "Львівська залізниця" та № 523-р від 03 листопада 2006 року "Про внесення змін до розпорядження першого заступника голови районної адміністрації від 13 жовтня 2006 року № 485-р "Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок в постійне користування ДТГО "Львівська залізниця".

Вищезазначені розпорядження вважає незаконними, оскільки в порушення чинного земельного законодавства попередньо не було погоджено межі даних земельних ділянок між ДП "Сокирянське лісове господарство" та ДТГО "Львівська залізниця". Крім того, рішень, необхідних для вилучення спірних земельних ділянок з державного лісового фонду та земель автотранспорту для передачі їх в користування ДТГО "Львівська залізниця", відповідними органами не приймалось.

У зв'язку з наведеними обставинами позивач просив визнати вищезазначені розпорядження першого заступника голови Сокирянської районної державної адміністрації протиправними та скасувати.

Ухвалами Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, 26 березня 2013 року та 23 квітня 2013 року відповідно до участі в справі в якості третіх осіб було залучено ДТГО "Львівська залізниця", ТОВ "Сварог-Буковина" та ОСОБА_3

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року, позов задоволено у повному обсязі.

У касаційній скарзі ДТГО "Львівська залізниця", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченнях ДП "Сокирянське лісове господарство", ТП "Сварог-Буковина" та ОСОБА_3 зазначають на необґрунтованість касаційної скарги та просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 жовтня 2006 року заступником голови Сокирянської РДА було прийнято розпорядження № 485-р "Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок в постійне користування ДТГО "Львівська залізниця", відповідно до якого останньому було надано в постійне користування земельні ділянки загальною площею 343,0007 га, в т.ч. по відповідних сільських радах: Гвіздівецька - 52,9260 га, Грубнянська - 43,6972 га., Романковецька - 115,1119 га., Сербичанська -77,8612 га., Шишковецька - 53,4044 га.

У зв'язку з уточненням площі земель Львівської державної залізниці на території Сербичанської сільської ради відповідачем було винесено розпорядження від 03 листопада 2006 року № 523-р "Про внесення змін до розпорядження першого заступника голови районної державної адміністрації від 13 жовтня 2006 року № 485-р "Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок в постійне користування ДТГО "Львівська залізниця".

На підставі вищезазначених розпоряджень ДТГО "Львівська залізниця" отримала державні акти на право постійного користування відповідними земельними ділянками.

Вважаючи зазначені розпорядження Сокирянської районної державної адміністрації незаконними, ДП "Сокирянське лісове господарство" оскаржило їх до суду.

Задовольняючи позов та визнаючи оскаржені розпорядження незаконними, суд першої інстанції виходив з того, що Львівській державній залізниці було незаконно передано 0,7 га земель автомобільного транспорту та 0,23 га земель Держлісфонду, які знаходилися в користуванні ДП "Хотинський лісгосп", а в подальшому переданих до ДП "Сокирянський лісгосп", і які призначені для лісогосподарського використання. При цьому рішень щодо вилучення земель з Держлісфонду та земель автотранспорту для передачі їх в користування Львівській державній залізниці відповідними органами не приймалося.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 17 Лісового кодексу України встановлено, що ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються у постійне користування лише спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Надаються ліси у постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 71 Земельного кодексу України до земель автомобільного транспорту віднесені землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливо роздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Нормами статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється, зокрема органами виконавчої влади. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Стаття 149 Земельного кодексу України встановлює, що надання землі в користування можливо лише після її вилучення у попереднього землекористувача в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішень щодо вилучення земель з державного лісового фонду та земель автотранспорту для передачі в користування Львівській державній залізниці від попередніх користувачів або власників не приймалося.

Про факт передачі Львівській залізниці узлісь, що межують із залізничною дорогою, лісових культур, виробничих будівель, лісових складів, незімкнутих лісових культур, лісових насаджень, що перебувають у постійному користуванні позивача, без погодження з останнім також свідчать усі матеріали справи, в тому числі: висновок ПП "Геосвіт" про виконання геодезичних робіт на землях Львівської залізниці, свідоцтва на право власності, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, інвентаризаційні справи тощо (том 2 а. с. 20-55, 59-72, 138-139, 140-152).

Аналогічним чином матеріали справи підтверджують і факт виділення Львівській залізниці земельних ділянок без узгодження із іншими суміжними власниками землі та землекористувачами, такими як ОСОБА_3 та ТОВ "Сварог-Буковина".

З урахуванням наведених обставин колегія суддів погоджується висновокм суду першої інстанції про те, що оскаржені розпорядження відповідача прийняті з порушеннями норм статей 17, 71 Лісового кодексу України та статей 123, 149 Земельного кодексу України.

Статтею 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України (254к/96-ВР) , законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку щодо визнання протиправними та скасування оскаржених позивачем розпоряджень.

Вінницький апеляційний адміністративний суд, який переглянув постанову суду першої інстанції, прийшов до такого ж висновку та обґрунтовано залишив постанову без змін.

Також колегія суддів приходить до висновку про правильність відкриття провадження у справі судом першої інстанції, оскільки позивачем не пропущено строк звернення до суду. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржувані в цій справі розпорядження були скасовані розпорядженням голови Сокирянської районної державної адміністрації від 9 квітня 2010 року № 248-р, яке було прийняте за результатами розгляду протесту прокурора Сокирянського району Чернівецької області. Після чого права позивача були відновлені. Однак 30 липня 2012 року постановою Львівського окружного адміністративного суду розпорядження від 9 квітня 2010 року № 248-р було визнано нечинним (т.2 а.153).

За такими обставинами 29 жовтня 2012 року ДП "Сокирянське лісове господарство" звернулося з позовом (т.1 а.с.3) у цій справі, тобто в межах шестимісячного строку з дня, коли дізналося про порушення своїх відновлених прав.

З огляду на викладене, Чернівецький окружний адміністративний суд правильно ухвалою від 12 листопада 2012 року відкрив провадження у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у цій справі залишити без змін.