КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4008/11/1070 
Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"11" квітня 2012 р. м. Київ
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs35333242) )
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас»до комунального підприємства Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації»про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Броварський завод пластмас»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації»(далі -відповідач) про визнання протиправним дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 06.08.2009 року та зобов'язання утриматись від проведення державної реєстрації права власності ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»на нерухоме майно, що належить ПАТ «Броварський завод пластмас»на праві власності у відповідності з договором про поділ майнового комплексу від 14.07.2009 року.
Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 12.10.2011 року позовні вимоги задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»подав апеляційну скаргу на постанову, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно з ч. 1 ст. 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції обмежує право апелянта на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги, шляхом набуття власності на предмет іпотеки.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем порушено порядок проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно у зв'язку з тим, що 25 серпня 2011 року відповідачем направлено на територію позивача інженерів для складання технічної документації та опису нерухомого майна, при тому, що 21 липня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на таке майно, відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 12.07.2011 у справі №14/102-11.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду та звертає увагу на наступне.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про іпотеку»(далі - Закон про іпотеку), у разі порушення боржником основного зобов'язання, відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ст. 4 Закону про іпотеку обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством; у разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.
Згідно Витягу з Державного реєстру іпотек від 08.08.2011 року обтяження спірного нерухомого майна іпотекою зареєстровано 06.08.2009 року.
Статтею 7 Закону про іпотеку передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до статті 33 Закону про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Отже, з моменту державної реєстрації іпотеки у ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»виник пріоритет права як іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно прав та вимог третіх осіб на передане в іпотеку нерухоме майно, які виникли після моменту державної реєстрації іпотеки.
Таким чином, дії відповідача відповідали Закону про іпотеку і ним не було порушено вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту від 07.02.2002 року № 7/5 (z0157-02) .
У відповідності до п. 2.7 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, наявність накладеної заборони відчуження нерухомого майна при посвідченні договору іпотеки, за яким відбувається перехід права власності від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для прийняття реєстратором БТІ рішення про відмову в державній реєстрації прав за іпотекодержателем.
Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2011 року у справі № 14/102-11 скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 12.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 року у справі № 14/102-11.
Вищий господарський суд України у своєму рішенні прийшов до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 12.07.2011 року на підставі якої 21 липня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно позивача порушує права ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», оскільки суд наклавши арешт на майно, що вже перебувало в іпотеці, обмежив Банк у праві на задоволення його вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке випливає з погоджених сторонами умов іпотечного договору, та з прямих норм чинного законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Рішення суду першої інстанції у даній справі також порушує та обмежує законні права ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги, шляхом набуття власності на предмет іпотеки. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року -скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»-задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року -скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» - відмовити.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді:
Чаку Є.В.
Маслій В.І.
Файдюк В.В.