Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого:судді Чалого С.Я.

Суддів: Гончар Л.Я.

Калашнікової О.В.

секретар

судового засідання Зубенко Д.В.

за участю представників сторін:

позивача - Купрієнко О.В.

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду касаційну скаргу Чернігівської обласної державної адміністрації на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі за позовом приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса до Чернігівської обласної державної адміністрації в особі голови Чернігівської Чернігівської обласної державної адміністрації - Хоменка В.М., третя особа - Козелецька районна державна адміністрація Чернігівської області про скасування розпорядження, -

У березні 2013 року приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса (далі - ПОСП ім. Щорса, позивач) звернулося до суду з позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації в особі голови Чернігівської обласної державної адміністрації - Хоменка В.М про визнання протиправним та скасування розпорядження №40 від 06 лютого 2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року, позов задоволено, спірне розпорядження скасовано.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись та порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, в позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням голови Козелецької районної державної адміністрації від 23.05.2012 року №313 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПОСП ім. Щорса" було надано дозвіл приватному орендному сільськогосподарському підприємству ім. Щорса на складання технічної документації із землеустрою щодо надання земельних ділянок в короткострокову оренду.

Розпорядженням голови Козелецької районної державної адміністрації від 03.08.2012 року №481 "Про надання земельних ділянок в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПОСП ім. Щорса" надано приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім. Щорса в короткострокову оренду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На виконання вищезазначених розпоряджень, між Козелецькою районною державною адміністрацією в особі голови Мисливця Леоніда Олександровича та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Щорса в особі директора Бойка Миколи Констянтиновича було укладено договір оренди землі на земельну ділянку загальною площею 483,8171 га строком на п'ять років. Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 серпня 2012 року за №742208424004887.

Розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 06 лютого 2013 року №40, відповідно до статті 118 Конституції України, статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статтей 124, 134 Земельного кодексу України, статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" з метою приведення нормативно-правових актів Козелецької районної державної адміністрації у відповідності до вимог чинного законодавства, скасовано розпорядження голови Козелецької районної державної адміністрації від 23.05.2012 року №313 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПОСП ім. Щорса" та розпорядження голови Козелецької районної державної адміністрації від 03.08.2012 року №481 "Про надання земельних ділянок в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПОСП ім. Щорса", як такі, що прийняті з порушенням чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірне розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 06 лютого 2013 року №40 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є законні підстави для його скасування.

Однак, колегія суддів вказує на помилковість таких висновків судів та вважає за доцільне зазначити про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначено Законом України "Про місцеві державні адміністрації" № 586-XIV від 09.04.1999 (586-14) .

Відповідно до статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України (254к/96-ВР) , законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України (254к/96-ВР) , законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Тобто, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, законодавством чітко обумовлено коло суб'єктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації. Такими суб'єктами є Президент України, Кабінет Міністрів України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня або суд.

Аналогічні положення закріплені також частиною восьмою статті 118 Конституції України відповідно до якої рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції (254к/96-ВР) та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

При цьому, колегія суддів вказує, що однією з визначальних умов скасування розпорядження адміністрації, є та обставина, що спірне розпорядження суперечить Конституції України (254к/96-ВР) , законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням голови Козелецької райдержадміністрації від 23 травня 2012 року №313 було надано дозвіл на складання технічної документації із І (паїв) в оренду до часу витребування їх власниками орієнтовною площею 48, 74 га. Тобто надавався дозвіл на розробку документації на земельну ділянку, межі якої не були встановлені в натурі (на місцевості).

При цьому, чинним законодавством визначено органи, які можуть розпоряджатися нерозподіленими (не витребуваним) земельними ділянками.

Так, статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Разом з тим, порядок надання районними державними адміністраціями таких нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок вказаних вище законом не визначено.

Тому, районною державною адміністрацією за аналогією законодавства було застосовано порядок надання земельних ділянок державної власності, про що до речі було зазначено і у тексті розпорядження від 23.05.2012 року №313, де містилися посилання на статті 124, 34 Земельного кодексу України.

Стаття 124 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок в оренду здійснюється в порядку, визначеному статтею 123 Земельного Кодексу України. Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття розпорядження) у разі надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості) рішення органів виконавчої влади про надання земельних ділянок у користування приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Таким чином, Козелецька районна державна адміністрація, при прийнятті розпорядження від 23.05.2012 № 313, порушила норми чинного законодавства, а саме: надала дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, а не проекту землеустрою, як того вимагає ст. 123 Земельного кодексу України.

Це потягло за собою в подальшому порушенням норм чинного законодавства при прийнятті рішень про надання земельної ділянки в оренду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що приймаючи розпорядження №40 від 06 лютого 2013 року про скасування розпорядження голови Козелецької районної державної адміністрації від 23.05.2012 року №313 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПОСП ім. Щорса" та розпорядження голови Козелецької районної державної адміністрації від 03.08.2012 року №481 "Про надання земельних ділянок в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПОСП ім. Щорса", Чернігівська обласна державна адміністрація діяла в межах повноважень, у спосіб та на підставі вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Чернігівської обласної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення. У позові приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса - відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.