Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року, окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у справі за позовом Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання дій та перевірки незаконними, припису недійсним та скасування рішення, -

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року позов Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області стосовно проведення позапланової перевірки позивача з питань дотримання порядку встановлення тарифів на платні послуги за період з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2010 року та щодо віднесення груп товарів за кодами згідно Українського класифікатора товарів у зовнішньоекономічній діяльності. Визнано протиправним та скасовано припис відповідача № 184 від 19 серпня 2010 року та припис № 173 від 19 серпня 2010 року. В іншій частині позову відмовлено.

Окремою ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року зобов'язано начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенням законодавства при проведенні перевірки позивача.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі та окремою ухвалою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області було проведено позапланову перевірку Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області щодо дотримання державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на платні послуги, про що складено акт від 13 серпня 2010 року.

З акту вбачається, що позивачем при наданні послуг стягувалась плата за розцінками, які є вищими за рахунок віднесення вантажу до іншої групи за кодами УКТЗЕД.

19 серпня 2010 року відповідачем було винесено рішення за № 173 про застосування до позивача економічних санкцій та штрафу за порушення, виявлені за результатами перевірки.

Крім цього, 19 серпня 2010 року відповідачем складено припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін в місячний термін з моменту отримання припису.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено відповідальність за порушення державної дисципліни цін. Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету, залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Відповідно до п.п.1,5, 1.6 Наказу міністерства, економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 (z1047-01) "Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами" підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

При цьому, визначення коду товару (УКТЗЕД) є виключною компетенцією Державної митної служби України, тому покладення вказаних функцій на відповідача у справі законодавством не передбачено.

Отже, колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними дій відповідача по проведенню зазначеної перевірки позивача. З огляду на це, рішення та припис відповідача від 19 серпня 2010 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується вимог скаржника про скасування окремої ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року, слід зазначити про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Враховуючи, що відповідачем здійснено перевірку за відсутності законних підстав на її проведення, проігноровано при цьому постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 червня 2010 року, що набрала законної сили та якою встановлено, що застосування кодів УКТЗЕД здійснюється за вказівками Головної державної інспекції з карантину рослин, суд мав законні підстави для прийняття окремої ухвали у справі відносно відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року, окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.