Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В.,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму, 27.11.2001, довіреність № 825967 від 21.03.12

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 13.02.12 у справі № 2а-7305/11/0170/2

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення переплати пенсії у розмірі 3117,06 грн.,

Постановою Окружного адміністративного суду від 13.02.2012 у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим до ОСОБА_3 про стягнення переплати пенсії в розмірі 3117,06 грн. відмовлено (арк. с. 80-81).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки обов'язок щодо перевірки правильності оформлення заяви, а також змісту, належного оформлення та обґрунтованості видачі наданих документів покладений на орган, що призначає пенсію, позивачем не надано доказів того, що заява від 15.12.2003 без підпису та довідка про заробіток для обчислення пенсії, на підставі яких був здійснений перерахунок пенсії подані саме відповідачем, застосування позивачем статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» безпідставне, а отже немає підстав для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду позивач: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі (арк. с. 86-87).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не прийняв до уваги, що переплата пенсії позивачу виникла на підставі фіктивної довідки про заробіток, наданої відповідачем, у зв'язку з чим позивачу заподіяні матеріальні збитки.

В судовому засіданні 09.04.2012 представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу (арк. с. 96-97).

В судове засідання, призначене на 09.04.2012 позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк. с. 94, 95), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач: ОСОБА_3, 10.04.1989 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим з заявою, згідно з якою та на підставі доданих документів відповідачу призначена пенсія по інвалідності (арк. с. 77).

Судом першої інстанції встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим прийнято рішення про призначення відповідачу пенсії за віком з 01.01.2004 року довічно.

За твердженням позивача, зазначене рішення прийнято на підставі наступних документів:

- заяви від імені ОСОБА_3 про здійснення перерахунку пенсії по стажу, датованого 08.12.2003 (арк. с. 76);

- заяви від 15.12.2003 від імені відповідача позивачу про переведення виплати пенсії з інвалідності на вік та здійснення перерахунку пенсії по заробітної платі. Підпис відповідача на заяві відсутній (арк. с. 75);

- довідки №1501009 від 21.02.2004 про заробіток для обчислення пенсії, видана на ім'я ОСОБА_3, в якій зазначено, що ОСОБА_3 дійсно працювала за сумісництвом на посаді заступника директора комерційної фірми з 01.06.1989 по 28.07.1993 (арк. с. 6).

14.03.2007 Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим рішенням комісії по призначенню пенсії та допомоги (протокол №121301/11), прийнято рішення про відрахування переплати пенсії відповідачу в сумі в сумі 8856,39 грн., шляхом утримання з відповідача переплати в розмірі 20% від щомісячної суми пенсії (арк. с. 5 - зворотній бік).

Підставами для прийняття такого рішення стало виявлення позивачем, факту надмірної сплати пенсії відповідачу в період з 01.01.2004 по 28.02.2007, у зв'язку з наданням відповідачем заяви про переведення пенсії з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та про перерахунок пенсії по заробітній платі та довідки від 21.02.2004, яка містить недостовірні дані.

Листом від 01.06.2011 за вих. №748/А-08 позивач повідомив відповідача, що при прийнятті документів Орган Пенсійного фонду перевіряє та здійснює попередню правову експертизу змісту та належного оформлення наданих документів.

Оформлення довідки про заробітну плату в 2004 році не відповідає вимогам додатку №7 Порядку, довідка не оформлена в розрізі місяця. В пенсійній справі відсутній оригінал довідки, так як був вилучений правоохоронними органами, у зв'язку з тим, що вказані суми заробітної плати не відповідають дійсності.

Позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що відповідачем була надана довідка про заробітну плату яка містить недостовірні дані, з пенсії здійснюється утримання надмірно виплаченої пенсії з 01.04.2007. Сума переплати за період з 01.01.2004 по 28.02.2007 склала 8836,39 грн., утримано 6752,85 грн., залишок не утриманої переплати на 01.06.2011 складає 2103,54 грн.

Відповідача повідомлено про можливість в разі незгоди з рішенням позивача, оскаржити його до головного Управління пенсійного фонду України в АР Крим протягом одного року з моменту прийняття рішення, або в судовому порядку (арк. с. 42-43).

Рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14.03.2007 №121301/11 про утримання переплати пенсії позивачем не оскаржувалось і в період з 01.04.2007 по 01.06.2011 здійснювалось утримання переплати пенсії по 20% щомісячно з пенсії відповідача.

17.06.2011 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, який 12.10.2011 уточнив, та просив стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість з переплати пенсії в сумі 1418,26 грн. (арк. с. 2-3,33)

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (1058-15) , Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (1788-12) , Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (z1566-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.11.2005 за №1566/11846 (далі -Порядок №22-1).

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного законодавства України та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, що діяла на момент подачі відповідачем заяви про призначення пенсії) право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров'я (ст. 22 Закону).

Згідно з частиною першою ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на момент перерахунку позивачем пенсії) особи мали право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом (1058-15) , може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Судом встановлено, що перерахунок пенсії відповідача здійснений позивачем на підставі заяви від 15.12.2003 року та довідки про заробіток для обчислення пенсії від 21.02.2004, виданої комерційною фірмою «Штамп-плюс», яка за твердженням позивача містить недостовірні відомості, що призвело до сплати пенсії відповідачу в період з 01.01.2004 по 28.02.2007 у надмірному розмірі, тобто переплата виникла з вини відповідача.

Проте з такими висновками правомірно не погодився суд першої інстанції та не може погодитися судова колегія, виходячи з наступного.

Пунктом 38 Порядку №22-1 (z1566-05) передбачені обов'язки органу, що призначає пенсію при прийнятті документів, а саме:

- перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

- здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

- перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження;

- видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Відповідач наполягає на тому, що з заявою про переведення виплати пенсії з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 15.12.2003 він не звертався, жодних довідок про заробіток для обчислення пенсії, виданих комерційною фірмою «Штамп-плюс», не надавав, відповідні записи в трудовій книжці відповідача також відсутні.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, що зазначена заява та довідка дійсно надані відповідачем або він причетний до її надання.

Як вбачається з копії заяви від 15.12.2003, наданої позивачем в матеріали справи, в якості доказу звернення відповідача по питанню призначення пенсії за віком та здійснення перерахунку по заробітній платі, підпис заявника відсутній.

Так, заява це документ, який містить прохання особи або установи щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів. Реквізит документа -обов'язковий елемент. У заяві реквізити розташовуються в такій послідовності: адресат (назва установи або посада, прізвище та ініціали керівника у давальному відмінку, на ім'я яких подається заява), адресант (назва установи або посада, прізвище, ім'я, по батькові у родовому відмінку (іноді адреса і паспортні дані) особи, яка звертається із заявою), назва виду документа (заява), текст заяви, де чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням. Після тексту заяви ліворуч вміщується дата, а праворуч - підпис особи, яка писала заяву. Заява пишеться власноручно.

Таким чином, відсутність підпису на заяві як обов'язкового реквізиту, взагалі унеможливлює ідентифікацію особи, яка подала заяву та не свідчить про намір особи та настання для неї відповідних наслідків, за результатом розгляду такої заяви.

У відповідь на запит суду, Слідче Управління Головного Управління МВС України в АР Крим листом за вих. №6/26-11354 від 01.12.2011 повідомило, що у 2010-2011 році звернення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про отримання ОСОБА_3 необґрунтованих пенсійних виплат не надходило (арк. с.65).

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтування позовних вимог, а також доказів, які б спростовували твердження відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що не доведено, що переплата пенсії відповідачу відбулась з вини пенсіонера, а отже вірним є висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості застосування позивачем ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та як наслідок цього відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.02.12 у справі № 2а-7305/11/0170/2 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.02.12 у справі № 2а-7305/11/0170/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 квітня 2012 р.