ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2013 року м. Київ К/9991/19338/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олексієнка М.М.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Чернівецькі електричні мережі" до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2011 року публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Чернівецькі електричні мережі" звернулося до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації, у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача невідшкодовані кошти по пільговій категорії "Звільненим за віком, хворобою або вислугою років працівників міліції" в розмірі 1270,48 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року, позов задоволено. Визнано відмову протиправною та стягнуто з відповідача на користь позивача кошти для відшкодування збитків в розмірі 1270,48 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до положень чинного законодавства України Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації зобов'язане відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з наданням пільг з оплати електроенергії без норм споживання особам, на яких поширюється дія Закону України "Про міліцію" (565-12) .
Такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 вересня 2011 року ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Чернівецькі електричні мережі" звернулось до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації з листом № 0390 про відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних із наданням пільг по оплаті електроенергії працівникам міліції у травні-вересні 2011 року в розмірі 1270,48 грн.
Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації відмовило позивачу у відшкодуванні витрат, пов'язаних із наданням пільг по оплаті електроенергії особами на яких поширюється дія Закону України "Про міліцію" (565-12) .
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України "Про міліцію" працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, в межах норм, встановлених законодавством.
Зміни, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , якою частину четверту доповнено словами "в межах норм, встановлених законодавством" - визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (v010p710-08) "У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)".
Отже, зазначена норма з 22 травня 20008 року існує в такій редакції: "Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива".
Вказаною статтею, передбачено, що за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
Пунктом 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 №117 (117-2003-п) , встановлено, що підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Статтею 9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами щодо яких держава надає пільги.
Згідно Додатку №3 "Про Державний бюджет України на 2011 рік", а саме коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету №3511150 надання пільг таким категоріям споживачів здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом.
Пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 (256-2002-п) , відповідача визначено головним розпорядником коштів, який зобов'язаний проводити відповідні відшкодування.
Згідно ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" закріплено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання електричної енергії.
Статтею 21 вказаного Закону, окремо визначаються нормативи коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, що спрямовуються на покриття витрат підприємств, установ і організацій соціально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування, які не покриваються виплатами населення. Нормативи фінансування встановлюються під час прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рік, а також під час формування бюджетів соціальних фондів.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності у відповідача обов'язку відшкодовувати витрати, пов'язані із наданням пільг по сплаті електроенергії працівникам міліції, звільнених за віком, хворобою або вислугою років поза межами встановлених норм.
Відповідно до частини третьою статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: