Справа: № 2а-16413/11/2670 

Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2012 року у справі за позовом дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

04 листопада 2011 року дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000801510 від 08 червня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

В засідання учасники процесу не зявилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є юридичною особою, зареєстрованою Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 28 серпня 1998 року.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 травня 2011 року Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з питання несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по рентній платі за видобутий газовий конденсат за період з 30 грудня 2010 року по 29 квітня 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 146/15/30019775 від 31 травня 2011 року, яким встановлено порушення Позивачем вимог п. 8 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат та п.260.7 ст. 260 розділу Х Податкового Кодексу України, в результаті чого прострочено сплату узгодженої суми податкового зобовязання по рентній платі за видобутий газовий конденсат.

На підставі Акта перевірки Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000801510 від 08 червня 2011 року, яким позивачу визначено штраф з рентної плати за видобутий газовий конденсат в сумі 40 200, 39грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення - рішення було винесене відповідачем в порушення вимог діючого законодавства, оскільки сума податкового зобовязання з рентної плати за газовий конденсат за листопад 2010 року - березень 2011 року була сплачена позивачем у встановлені строки.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення установлює Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ (2181-14) ), який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує штраф відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Механізм обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, у розмірах, установлених законом визначає Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 256 (256-2001-п) (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які видобувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих у встановленому законодавством порядку.

Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати (далі - податковий розрахунок), у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою ДПА.

Згідно п. 7 Порядку, платник протягом 20 календарних днів після закінчення звітного (податкового) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби.

Положенням п. 8 Порядку передбачено, що у звітному (податковому) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декаду в розмірі однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній звітний (податковий) період.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за звітний (податковий) період, сплачується платником до Державного бюджету України протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що граничним строком сплати податкового зобовязання за листопад 2010 року є 30 грудня 2010 року, граничним строком сплати суми податкового зобовязання за грудень 2010 року є 30 січня 2011 року, граничним строком сплати суми податкового зобовязання за січень 2011 року є 02 березня 2011 року, а граничним строком сплати суми податкового зобовязання за лютий 2011 року є 30 березня 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у встановлені законодавством строки подав до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції податкові розрахунки рентної плати за газовий конденсат, в яких визначено суму податкового зобовязання за листопад 2010 року березень 2011 року.

Суми податкових зобовязань з рентної плати за газовий конденсат були сплачені позивачем за листопад 2010 року березень 2011 року, відповідно до платіжних доручень №4359 від 17 грудня 2010 року, № 11 від 10 січня 2011 року, № 200 від 28 січня 2011 року, №860 від 25 лютого 2011 року, та № 431 від 29 березня 2011 року.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рентна плата за газовий конденсат дочірньої компанії «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»була сплачена в строки, передбачені пунктами 5-8 Порядку, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються належними доказами.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України) та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.