2а-13259/11/2670 Про скасування постанови про накладення стягнень, передбачених законодавством України про захист прав споживачів - 22.03.2012 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства фірми "Абсолют-Холдінг" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства фірми "Абсолют-Холдінг" до Управління у справах захисту прав споживачів в м. Києві про скасування постанови,-

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві № 002410/пром. від 30 серпня 2011 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанова суду -без змін, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

05.04.2011 р. відповідачем проведена планова перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складений акт № 001260, яким встановлені порушення позивачем вимог п. 16 Розділу 2 глави 7 п. 2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104 (z1257-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 року за № 1257/14524 (z1257-07) та ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів".

Порушення вказаних нормативно-правових актів полягало в тому, що до продажу пропонувалась продукція непродовольчої групи, забезпечена цінниками з позначенням роздрібних цін, без маркування, яке наноситься на приклеєний до виробу паперовий ярлик, виготовлений друкарським способом. В акті також зазначено, що маркування передбачає наявність інформації про найменування виробника, його місцезнаходження, дату виготовлення, проте на виробах (перелік в таблиці № 1 акту перевірки) відсутня дата (місяць) виготовлення.

Постановою № 002410/пром від 30 серпня 2011 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»Управлінням у справах захисту прав споживачів у м. Києві накладено штраф на Приватне підприємство фірму «Абсолют-Холдінг»у розмірі 21 405,10 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що приватним підприємством фірмою «Абсолют-Холдінг»порушено вимоги статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 2 глави 7 розділу ІІ Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104 (z1257-07) , у зв'язку з чим дії Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві щодо винесення оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафних санкцій в розмірі 21 405,10 грн. є правомірними.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності дій відповідача при прийнятті постанови про накладення стягнення на позивача, як суб'єкта підприємницької діяльності, за порушення законодавства про захист прав споживачів. Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ (1023-12) та іншими нормативними актами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на, зокрема, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Частиною 1 ст.15 Закону передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, дату виготовлення .

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону інформація, передбачена частиною першою ст. 15 цього Закону, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Згідно ч.8 ст.15 Закону, продавець, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації, не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

За відсутності, встановленої ст. 15 Законом України "Про захист прав споживачів" інформації, обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Відповідно до п. 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерстві економіки України від 19 квітня 2007 року № 104 (z1257-07) , здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити, в тому числі дату виготовлення.

Відповідно до Розділу 2 глави 7 п. 2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, кожний меблевий виріб повинен мати маркування, яке наноситься на приклеєний до виробу паперовий ярлик, виготовлений друкарським способом. Дозволяється наносити маркування штемпелюванням, штампуванням, випалюванням.

Маркування передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву виробу, артикул, дату виготовлення, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар.

На всі вироби, що входять до складу набору (гарнітура) меблів, поряд з ярликом має бути нанесений умовний знак або номер, що вказує на належність виробу до набору (гарнітура).

До упаковки меблів має бути прикріплений зразок личкувальної тканини. У разі відсутності упаковки або застосування прозорої (поліетиленової) упаковки зразок тканини має бути прикріплений до виробу.

Статті 26 та 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачають відповідальність за відсутність необхідної інформації про продукцію та визначені органи, які мають повноваження перевіряти суб'єктів господарювання у сфері торгівлі і послуг та накладати стягнення.

Згідно з п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177 (1177-2002-п) , за порушення законодавства про захист прав споживачів, відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу - у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідач при проведенні перевірки встановив відсутність необхідної інформації для споживача, передбаченої законодавчими нормами, а саме, відсутність дати виготовлення виробу у випадках, зазначених в таблиці, що є додатком до акту, що є порушенням Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) та підставою для застосування до підприємства відповідних адміністративно-господарських санкцій.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки був підписани працівником позивача без зауважень.

Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу приватного підприємства фірми "Абсолют-Холдінг" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).