Харківський апеляційний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2012 р. Справа № 2018/2а-2491/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С., Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 15.06.2011р. по справі № 2018/2а-2491/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
25.02.2011 року ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
- визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії з 01.02.2010 року по нормі Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування» (1058-15)
, з урахуванням середнього заробітку по України для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік;
- стягнути з відповідача заборгованість пенсійних виплат за 2010-2011 роки (з 01.02.2010 по 31.01.2011) у розмірі 799,58 грн. * 12 місяців = 9594,96 грн., а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду і до дати набрання сили постановою суду.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 15.06.2011 року зазначений позов задоволено частково. Визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України і Київському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії із застосуванням показника заробітної плати за 2009 рік. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова з 01 лютого 2010 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року (530-2008-п)
на підставі наданих ОСОБА_1 документі із застосуванням показнику заробітної плати в середньому на одну особу і цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м Харкова здійснити виплату різниці пенсії ОСОБА_1, що утворилася внаслідок її перерахунку з 01 лютого 2010 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 (530-2008-п)
«Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню, із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 03.02.10 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до приписів ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем, відповідно до поданої позивачем заяви було здійснено перерахунок пенсії, без урахування приписів ч.2 ст.40 зазначеного Закону, а саме не включено до складової заробітної плати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15)
, враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Позивач вважає здіснення відповідачем перерахунку пенсії у такий спосіб неправомірним.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходи з обов'язку відповідача при перерахунку пенсії включати до складової заробітної плати позивача показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15)
, враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Колегія суддів не може погодитися з обґрунтованістю таких висновків суду, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року (530-2008-п)
«Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (1058-15)
продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15)
враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Між тим, враховуючи пріоритетність законів на підзаконними актами, колегія суддів вважає, що зазначена норма не підлягає застосуванню, оскільки Законом України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15)
показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15)
враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, не передбачений, а тому не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії.
Частина 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, визначених ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до неправильного вирішення справи, тому задовольняє апеляційну скаргу, скасовує постанову суду, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 15.06.2011р. по справі № 2018/2а-2491/11 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Судді Водолажська Н.С.
Тацій Л.В.