2а-2690/10/2704 Про зобов'язання провести перерахунок пенсії працюючому пенсіонеру із включенням до складової заробітної плати останнього показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески - 07.03.2012 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя (суддя Котешко Л.Л. ) від 15.12.10 у справі № 2а-2690/10/2704

за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, 19,Севастополь,99001)

про зобов'язання провести перерахунок пенсії

Постановою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 15.12.10 позовні вимоги позивача -задоволені частково.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 15.12.10 та прийняти нове рішення по справі

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач при перерахунку пенсії зобов'язаний включати до складової заробітної плати позивача показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія вважає необґрунтованим такий висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до приписів статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідачем, відповідно до поданої позивачем заяви було здійснено перерахунок пенсії, без урахування приписів ч.2 ст. 40 зазначеного Закону, а саме не включено до складової заробітної плати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року, ч. 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) визнаних такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Судова колегія зазначає, що скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина 1 ст. 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Судова колегія зазначає, що правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим.

Отже таке ототожнення судом першої інстанції є помилковим.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року (1788-12) та Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року (530-2008-п) не можуть застосовуватись до спірних відносин.

Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений ст. 69 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до ст.ст. 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.

Судова колегія зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12.05.2011 у справі № К/9991/3615/11.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, визначених статтями 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, суд першої інстанції в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не дослідив повно та всебічно обставини справи, не встановив характер спірних правовідносин та, як наслідок, невірно застосував норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є помилковим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.195; ст.197; п.3 ч.1 ст.198; ст. 202; ч.2 ст. 205, ст.207, ст.. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 15.12.10 у справі № 2а-2690/10/2704 задовольнити.

2. Постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 15.12.10 у справі № 2а-2690/10/2704 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. В задоволенні адміністративного позову відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.