Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Борисенко І.В.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2011

у справі № 2а-9260/10/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання рішення щодо неприйняття податкової декларації протиправним та його скасування

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ЕМІ-Україна ЛТД") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Житомирі) про визнання рішення щодо неприйняття податкової декларації протиправним та його скасування.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2011 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем 05.08.2010 було надіслано на адресу відповідача електронною поштою декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року.

12.08.2010 відповідач направив на адресу позивача листа, в якому зазначено, що дана податкова декларація не визнана ними як податкова звітність, так як відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, в декларації відсутні обов'язкові реквізити КВЕД (код виду економічної діяльності).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився із твердженням відповідача щодо відсутності у декларації обов'язкового реквізиту КВЕД.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно п. 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143 (z0271-03) , у заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства, (відповідно до установчих документів) зареєстрованих у встановленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника. Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДТПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 № 827 (v0827225-08) працівники ОДТПС при прийманні податкової звітності контролюють наявність: підписів посадових осіб, печатки платника податку, обов'язкових реквізитів, обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний уточнюючий, звітний новий), звітний (податковий )період; назва платника податків; код платника податків згідно з ЕДРПОУ (…). Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

Таким чином, у передбачених випадках, код виду економічної діяльності (КВЕД) є обов'язковим для заповнення реквізитом податкової звітності.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 3 ст. 259 Господарського кодексу України, вид господарської діяльності має місце у разі об'єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Для віднесення суб'єкта господарювання до відповідної категорії обліку визначаються основні, другорядні і допоміжні види господарської діяльності.

Види господарської діяльності визначаються суб'єктом господарювання в установчих документах.

Установчим документом ТОВ "ЕМІ - Україна ЛТД" є Статут, в якому зазначено, що предметом діяльності товариства є зокрема вирощування зернових та олійних культур, що відповідає коду КВЕД 01.11. Таким чином, зазначений платником податків код Класифікації видів економічної діяльності у поданій декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року є одним із видів діяльності цього товариства у відповідності до статутних документів.

Отже, колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції, що висновок відповідача про відсутність у поданій позивачем декларації обов'язкового реквізиту КВЕД не відповідає наведеним нормам законодавства та обставинам справи.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі відхилити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .