2а-10719/12/2670 Про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 06.03.2014 Прийняття

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Бухтіярової І.О., Сіроша М.В.,при секретарі Луцак А.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року

у справі № 2а-10719/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл"

до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з

обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (надалі також - ТОВ "АТ Каргілл", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник - Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків; надалі також - відповідач), про визнання протиправними дій відповідача з винесення податкових повідомлень-рішень від 11 квітня 2012 pоку № 0000022320, від 24квітня 2012 року № 0000122310 та скасування зазначених рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 вересня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" задовольнити. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 вересня 2012 року скасувати. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" задоволено. Визнано протиправними дії Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби з винесення податкових повідомлень-рішень від 11 квітня 2012 року № 0000022320, від 24 квітня 2012 року № 0000122310. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 11 квітня 2012 року № 0000022320, від 24квітня 2012 року № 0000122310.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, в зв'язку з постановою про призначення позапланової документальної перевірки від 17 лютого 2012 року старшого слідчого з ОВС ГСУ ДІІС України Борисенка В.М., була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності визначення об'єкту оподаткування з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТД Альянс 3", за результатами якої складено акт від 27 березня 2012 року № 256/4040/2320/2001039.

В акті перевірки зафіксовано порушення ТОВ "АТ Каргілл" підпунктів 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 3667246,00 грн., яка підлягає зменшенню, а саме: за жовтень 2009 року на суму ПДВ 1487331,20 грн.; за листопад 2009 року на суму ПДВ 1103664,80 грн.; за січень 2010 року на суму 1103664,80 грн.; підпункту 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 3667246,00 грн., яка підлягає зменшенню, а саме: за листопад 2009 року на суму ПДВ 1487331,20 грн.; за грудень 2009 року на суму ПДВ 1103664,80 грн.; за лютий 2010 року на суму 1103664,80 грн.

На підставі акту перевірки 11 квітня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3667246,00 грн., а 24 квітня 2012 року - податкове повідомлення-рішення № 0000122310, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3667246,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була проведена на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, в зв'язку з постановою про призначення позапланової документальної перевірки від 17 лютого 2012 року старшого слідчого з ОВС ГСУ ДІІС України Борисенка В.М. Вказана постанова була винесена по кримінальній справі № 69-116. За змістом вказаної постанови головним слідчим управління ДПС України розслідується кримінальна справа № 69-116, що порушена відносно посадових осіб ТОВ "Техавтокомплект", ТОВ "Доорс", ТОВ "Опдевайс" та групи інших осіб про організацію, пособництво, підбурювання, виконавство у фіктивному підприємстві щодо придбання юридичних осіб - ТОВ "Буд АМВ Груп", ТОВ "Спорт-Торг", ТОВ "Облбудінвест 1" та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють фіктивну діяльність з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та пособництво в ухиленні від сплати податків у особливо великому розмірі вчинені у складі організованої злочинної групи.

Досудовим слідством встановлено, що користувачем фіктивної фірми ТОВ "Опдевайс" та ТОВ "Спорт-Торг" є ТОВ "ТД Альянс 3", яке в свою чергу формувало податковий кредит з ПДВ для позивача - ТОВ "АТ Каргілл".

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У відповідності до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (z0034-11) , у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як було зазначено вище, відповідно до акта перевірки постанова, на підставі якої було призначено перевірку, була винесена слідчим в рамках слідства по кримінальній справі № 69-116.

Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акта перевірки, призначеної відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДІІС України Борисенка В.М. по кримінальній справі № 69-116 та відповідно до положень Кримінально процесуального кодексу (1001-05) .

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов юридично правильного висновку, що оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Докази набрання законної сили відповідним рішенням суду в кримінальній справі у матеріалах справи відсутні.

Оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за наслідками такої перевірки.

Відповідно до положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, у зв'язку з чим вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Таким чином, юридично правильним є висновок про те, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем передчасно, а відтак, підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі рішення є законним і обґрунтованим, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року - без змін.