2а/2570/2073/2011 Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - 29.02.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Іфіда»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іфіда»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іфіда»звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0000042320/0 від 06.01.2011 року, № 0000032320/0 від 06.01.2011 року.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 17.05.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Суд першої інстанції, приймаючи постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що первинні документи щодо придбання товарів, які були складені між TOB «Іфіда», TOB «Славія»та ПП «Екотехресурс», не відповідають вимогам норм законодавства, не можуть нести доказової сили відносно здійснених господарських операцій, не можуть слугувати підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку, і як наслідок, бути підставою для отримання податкового кредиту.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію товариство з обмеженою відповідальністю «Іфіда»зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, як юридична особа, та перебуває на обліку в ДПІ у м Чернігові, як платник податків.

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства та відображення у податковому обліку позивача фінансово - господарських відносин з TOB «Славія»за період з 03.03.2009 року по 31.12.2009 року в частині реалізації TOB «Славія»товару TOB «Іфіда», що був придбаний у ПП «Екотехресурс», відповідно до матеріалів, отриманих від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, про що складено акт перевірки № 948/23/36339415 від 22.12.2010 року.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України та п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 4302837 грн., та порушення ст.ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 3809586 грн., та завищено залишок відємного значення ПДВ на загальну суму 83120 грн.

На підставі складеного акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000042320/0 від 06.01.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 5941591 грн., де 4302837 грн. - основний платіж та 1638754 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0000032320/0 від 06.01.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 4761983 грн., де 3809586 грн. - основний платіж та 952397 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатом адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень - рішень, ДПІ у м. Чернігові прийняло рішення № 197/10/25-020 від 31.01.2011 року, яким скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, в податковому обліку TOB «Іфіда»відображені операції з придбання у TOB «Славія»товару, який придбаний цим товариством у ПП «Екотехресурс». По операції придбання у TOB «Славія»товару TOB «Іфіда»відображені витрати у складі валових витрат декларації за І півріччя 2009 року в сумі 19463528,55 грн. та у складі податкового кредиту декларацій з ПДВ з вартості цих товарів включений ПДВ за квітень 2009 року в сумі 1476020 грн., травень 2009 року в сумі 2080794 грн., червень 2009 року в сумі 335892 грн., а всього на суму 3892706 грн.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська була проведена перевірка TOB «Славія»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Екотехресурс», якою встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07.09.2010 року визнано недійсними з моменту складення та підписання акти виконаних робіт (акти прийому передачі товару) та податкові накладні ПП «Екотехресурс», підписані від імені ОСОБА_2 в період перебування його на посаді директора, з 14.01.2009 року по теперішній час.

Крім того встановлено, що остання декларація з податку на прибуток ПП «Екотехресурс» подана за 2008 рік. Згідно бази даних АІС Податки, в деклараціях з податку на прибуток підприємства, які надавалися ПП «Екотехресурс»до ДПІ у Печерському районі м. Києва основні засоби у підприємства відсутні.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 1.2 п.1 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (z0168-95) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (z0168-95) , господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (z0168-95) .

Відповідно до п.п. 2.4 п.2 Положення (z0168-95) , первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника Податку".

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що первинні документи щодо придбання товарів, які були складені між TOB «Іфіда», TOB "Славія" та ПП «Екотехресурс», не відповідають вимогам вищезазначеним норм законодавства, не можуть нести доказової сили відносно здійснених господарських операцій, не можуть слугувати підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку, і як наслідок, бути підставою для отримання податкового кредиту.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що 07.09.2010 року Святошинським районним судом м. Києва було винесено по цивільній справі рішення № 2-3400/10 про те, що акти виконаних робіт (акти прийому - передачі) та податкові накладні ПП "Екотехресурс" визнавались не дійсними з моменту складання та підписання від імені ОСОБА_2 в період перебування його на посаді директора з 14.01.2009 року. Колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги ухвалу суду Святошинського районного суду м. Києва від 20.07.2011 року, яким скасовано рішення від 07.09.2010 року за нововиявленими обставинами, оскільки дане рішення не було предметом розгляду в суді першої інстанції і суд першої інстанції приймав рішення на підставі письмових доказів, що були присутні в матеріалах справи. Що стосується постанови про закриття кримінальної справи від 17.11.2011 року, то справа закрита лише в частині умисного ухилення від сплати податку підприємства відносно директора ТОВ "Іфіда" ОСОБА_3 та головного бухгалтера цього підприємства ОСОБА_4. Розслідування кримінальної справи № 901/741 продовжується по факту умисного ухилення від сплати податків за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем, при віднесенні до складу валових витрат суми витрат 19463529 грн., порушено п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чим занижений податок на прибуток на суму 4302837 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток в сумі 2252180 грн. та в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість», завищений податковий кредит на загальну суму 3892706 грн. в тому числі за квітень 2009 року на 1476020 грн., травень 2009 року на 2080794 грн. та червень 2009 року на 335892 грн., чим занижено ПДВ до сплати в бюджет на суму 3809586 грн. та завищено залишок від'ємного значення на суму 83120 грн.