2а-10967/11/2670 Про скасування податкових повідомлень-рішень щодо застосування нульової ставки податку на додану вартість - 22.02.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики"на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень –рішень від 27 вересня 2006 року №0000312301/1, від 07 грудня 2006 року №0000312301/2, від 20 лютого 2007 року №0000312302/3,

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Київський завод реле та автоматики", звернувся до Господарського суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень –рішень від 27 вересня 2006 року №0000312301/1, від 07 грудня 2006 року №0000312301/2, від 20 лютого 2007 року №0000312302/3.

Постановою Господарського суду м. Києва від 04 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2008 року, позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2011 року постанова Господарського суду м. Києва від 04 липня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2008 року скасовані, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв’язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю –доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції –без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 17.05.2006 року по 27.06.2006 року посадовими особами ДПІ у Солом’янському районі м. Києва проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово –господарської діяльності з питань дотримання Відкритим акціонерним товариством "Київський завод реле та автоматики"вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2003 року по 01.01.2006 року та валютного законодавства за період 01.01.2003 року по 01.01.2006 року; за наслідками перевірки складений акт від 05 липня 2006 року № 2658-3050/23-01-00214853.

Під час перевірки було встановлено, що ВАТ "Київський завод реле та автоматики"було реалізовано на експорт мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів у вигляді безбарвної прозорої плівки у формі диску діаметром 96 мм. (мембрани ІСЕ) в кількості 325 шт. по ціні –2036,67 грн. за штуку на загальну суму - 661918,00 грн.

Постачальником мембран було ТОВ "Печора Тур". Відповідно до умов договору купівлі –продажу від 24.09.2003 року №27/09-03МР продукція була передана ВАТ "Київський завод реле та автоматики"26 вересня 2003 року згідно видаткової накладної № РН-0000131 в кількості 325 штук на суму 783900,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 130650,00 грн. На виконання договору ТОВ "Печора Тур"виписало та передало ВАТ "Київський завод реле та автоматики"податкову накладну № 131 від 26 вересня 2003 року на суму 783900,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 130650,00 грн. Оплата за придбаний товар була здійснена згідно платіжних доручень від 10.11.2003р. № 187 на суму 249000,00 грн., від 10.11.2003 року №973 на суму 150000,00 грн., від 11.11.2003 року № 974 на суму 384900,00 грн. Загальна сума оплати складає 783900,00 грн.

26 вересня 2003 року між ВАТ "Київський завод реле та автоматики"(комітент) та ПП "Детройт"(комісіонер) складено договір комісії №30/09-03КР, відповідно до якого останній приймає на себе зобов’язання по реалізації товару за межами митної території України з вивозом товару за межі митної території України та передачі його покупцю-нерезиденту в країні імпортера від свого імені, але за рахунок комітента. В свою чергу, ВАТ "Київський завод реле та автоматики"зобов’язується виплатити ПП "Детройт"винагороду за отриману послугу з реалізації товару у розмірі 0,1% від вартості реалізованої продукції.

Згідно даного контракту та акта приймання передачі від 26.09.2003 року №1 ВАТ "Київський завод реле та автоматики"передає, а ПП "Детройт"приймає на комісію товар - мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 в кількості 325 штук за ціною 2036,63 грн. за одиницю, загальною вартість –661904,75 грн. Передача товару на комісію здійснюється за адресою: Донецька область, смт. Курахівка, вул. Октябрська, 15, ЗАТ "ДКМЗ".

В подальшому ПП "Детройт"(продавець) укладено договір № 29 від 10.10.2003 року з компанією сk Trade Companу"(США). Згідно з умовами даного договору ПП "Детройт"продає, а компанія сk Trade Companу"(США) купує мембрани електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів у відповідності ТУ У 33.2-30190933-001-2003. Умови поставки –ITH Technishes Handelshaus GmbH", Duisburg, Германія.

На рахунок ВАТ "Київський завод реле та автоматики"від ПП "Детройт"за мембрану ІСЕ згідно договору комісії від 30-09/03КР від 26 вересня 2003 року надійшло згідно виписки банку від 10.11.2003 року –350000,00 грн., від 11.11.2003 року –311918,14 грн., на загальну суму - 661918,14 грн.

Крім того, перевіркою було встановлено, що ВАТ "Київський завод реле та автоматики"було реалізовано на експорт мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів у вигляді безбарвної прозорої плівки у формі диску діаметром 96 мм. (Мембрани ІСЕ) в кількості 280 шт. по ціні –2036, 67 грн. за штуку на загальну суму –570214,00 грн.

Згідно договору купівлі-продажу від 25.11.2003 року №24-11/03 продукція була передана ВАТ "Київський завод реле та автоматики" 28 листопада 2003 року згідно видаткової накладної № РН-0000224 в кількості 280 штук на суму 675360,00 грн., в тому числі податок на додану вартість –112560,00 грн. На виконання договору ТОВ "Печора Тур"виписало та передало ВАТ "Київський завод реле та автоматики"податкову накладну № 224 від 28.11.2003 року на суму 675360,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 112560,00 грн. Оплата за придбаний товар була здійснена згідно платіжного доручення від 17 березня 2004 року № 451 на суму 675360,00 грн.

26 листопада 2003 року між ВАТ "Київський завод реле та автоматики"(комітент) та ТОВ "ТД "Укрместпром плюс"(комісіонер) складено договір комісії №29/11/03. Згідно з умовами даного договору ТОВ "ТД "Укрместпром плюс"приймає на себе зобов’язання по реалізації товару ВАТ "Київський завод реле та автоматики"за межами митної території України з вивозом товару за межі митної території України та передачі його покупцю-нерезиденту в країні імпортера від свого імені, але за рахунок комітента. В свою чергу ВАТ "Київський завод реле та автоматики" зобов’язується виплатити ПП "Детройт"винагороду за отриману послугу з реалізації товару у розмірі 0, 1% від вартості реалізованої продукції.

Згідно даного контракту та акта приймання передачі № 1 від 28.11.2003 року ВАТ "Київський завод реле та автоматики"передає на комісію товар - мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 в кількості 280 штук за ціною 2036,44 грн. за одиницю, загальною вартістю 570203,20 грн. Передача товару на комісію здійснюється за адресою: Донецька обл., смт. Кураховка, вул. Октябрська, 15, ЗАТ "ДКМЗ".

ТОВ "ТД "Укрместпром плюс"(продавець) укладено договір №01-12/ЕG-5 від 01.12.2003 року з компанією FINANCE GROUP LTD"(Ізраїль). Згідно з умовами даного договору ТОВ "ТД "Укрместпром плюс"продає, а компанія FINANCE GROUP LTD"купує мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів у відповідності ТУ У 33.2-30190933-001-2003. Згідно виписки банку від 16.03.2004 року на рахунок ВАТ "Київський завод реле та автоматики" від ТОВ "ТД "Укрместпром плюс"надійшло 570214,46 грн.

Органом державної податкової служби, з посиланням на оперативні дані в акті перевірки, було зроблено висновок про те, що мембрани ІСЕ з технічними умовами зазначеними у ВМД ніколи не вироблялись та не вивозились за межі митної території України ВАТ "Київський завод реле та автоматики"у зв’язку з чим нульова ставка була безпідставно застосовна до вказаних операцій, що призвело до заниження суми податкового зобов’язання за жовтень 2003 року на 132383,00 грн. та за лютий 2004 року на 114043,00 грн.

13 липня 2006 року ДПІ у Солом’янському районі м. Києва винесено податкове повідомлення –рішення №0000312301/0, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 1.8, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"ВАТ "Київський завод реле та автоматики"зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 409685,00 грн. (по деклараціям за жовтень 2003 року, лютий 2004 року) та зобов’язано сплатити суму податку на додану вартість в розмірі 409 685, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 274 478, 00 грн. у зв’язку з тим, що на момент перевірки зазначена сума бюджетного відшкодування була відшкодована в повному обсязі.

Зазначене податкове повідомлення –рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками чого ДПІ у Солом’янському районі м. Києва були винесені податкові повідомлення –рішення від 27 вересня 2006 року №0000312301/1, від 07 грудня 2006 року №0000312301/2, від 20 лютого 2007 року №0000312302/3, якими ВАТ "Київський завод реле та автоматики"зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25227,00 грн. за жовтень 2003 року, в розмірі 384458,00 грн. за лютий 2004 року, всього 409 685, 00 грн., та зобов’язано сплатити суму податку на додану вартість в розмірі 409685,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 204842,00 грн. у зв’язку з тим, що на момент перевірки зазначена сума бюджетного відшкодування була відшкодована в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було підтверджено здійснення експорту товару, тому позивач не мав право на застосування нульової ставки податку на додану вартість та право на бюджетне відшкодування та відповідно зменшення сум бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2002 р. №243 (243-2002-п) "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції"установлено, що для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Відповідно до п. 10 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21 березня 2002 р. №163/121 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 березня 2002 р. за N 295/6583 (z0295-02) ) підставою для експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу.

Відповідно до п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. №574 (574-97-п) , ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Згідно з Розділом 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 09 липня 1997 року № 307 (z0443-97) (у редакції наказу Держмитслужби України від 18 квітня 2002 року № 207 (z0462-02) ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 травня 2002 року за № 462/6750 (z0462-02) , (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) в Графі 8 "Одержувач/Імпортер"зазначаються відомості про одержувача товарів: індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) –у правому верхньому кутку; найменування та місцезнаходження юридичної особи або П. І. Б. фізичної особи, її місце проживання й відомості про документ, що посвідчує особу. У нижній частині графи після знака "№"проставляється ідентифікаційний номер одержувача, який формується за схемою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції. Якщо одержувач - іноземна особа, то в графі зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства або П. І. Б. і місце проживання фізичної особи.

Отже, в графі 8 ВМД має бути зазначена реально існуюча юридична чи фізична особа, яка є одержувачем названого у вантажній митній декларації товару.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли заповнені відповідно до Інструкції усі графи і зазначена в них інформація є достовірною.

У ВМД № 70000/3/813515 від 17 жовтня 2003 року, № 70000/3/813557 від 17 жовтня 2003 року, № 70000/3/813559 від 17 жовтня 2003 року, № 70000/3/813555 від 17 жовтня 2003 року, наданих позивачем на підтвердження здійснення експорту товару, в графі 8 одержувачем/імпортером товару зазначено компанію сk Trade Companу"(США).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Департаментом податкового аудиту та валютного контролю ДПА України було отримано інформацію (лист Начальника ГУПМ від 15 березня 2004 року № 333/26-36 на вих. 50/23-4318 від 13 лютого 2003 року) про те, що компанія сk Trade Companу"(США), яка була зареєстрована в США 10.11.1999 року, відповідно до податкових обліків Служби внутрішніх доходів США ніколи не отримувала ідентифікаційного номеру і ніколи не подавала податкову звітність в цій країні.

Крім того, ДПІ у Петровському районі м. Донецька була проведена позапланова документальна перевірка ПП "Детройт", за результатами якої було встановлено, що ПП "Детройт" за договорами комісії здійснює реалізацію мембран ІСЕ на користь нерезидента компанії сk Trade Companу"(США). ПП "Детройт"з метою здійснення розрахунків укладались договори поруки між ПП "Детройт"(кредитор), SIA auer Holdings Riga"(юридична особа Латвії, поручитель) та patriсk Trade Companу"(США) (боржник), згідно яких поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов’язань. Розрахунки з ВАТ "Київський завод реле та автоматики"за реалізовані мембрани по договору комісії на експорт, проводилися в українських гривнях, підтвердити які є неможливим, оскільки повідомлення про надходження валютної виручки –SWIFT - безпосередньо від нерезидента в валюті до перевірки представлено не було.

Як вбачається з акту перевірки позивача, в ході оперативно –розшукових заходів співробітниками ГВПМ був опитаний директор компанії SIA Holdings Riga"ОСОБА_2, який повідомив, що керована ним компанія SIA r Holdings Riga"не мала жодних відносин з підприємствами ПП "Детройт"та сk Trade Companу"(США), договори з ними не укладались та посадові особи вказаних підприємств відношення до створення та діяльності компанії SIA wbauer Holdings Riga" (Латвія) не мають.

Як вбачається з матеріалів справи, Українським державним хіміко –технологічним університетом на підставі листа від 26.03.2004 року №7919/10/35-0404 ДПА у Дніпропетровській області проведено дослідження зразка мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів.

Згідно листа від 11.06.2004 року №08-01-546, Українським державним хіміко –технологічним університетом надані роз’яснення, що мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів (ТУ У 33.2-30190933-001-2003) виготовлені згідно калькуляції ТОВ "Артем"від 28.11.2003 року, але зазначений продукт не можна назвати "мембраною іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів", оскільки він представляє собою гетерогенну систему і не може мати властивості "мембрани"наведені в описі до патенту на винахід та ТУ У 33.2-30190933-001-2003.

Враховуючи, що товар не міг бути виготовлений постачальниками позивача та технічна невідповідність досліджуваних зразків не відповідає державним стандартам, а іноземні компанії, яким цей товар було реалізовано ніколи не отримували ідентифікаційного номеру та не подавали податкової звітності, колегія суддів приходить до висновку про непідтвердження фактичного переміщення товару через митний кордон України.

Отже, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбаченні чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення – рішення від 27 вересня 2006 року №0000312301/1, від 07 грудня 2006 року №0000312301/2, від 20 лютого 2007 року №0000312302/3 винесені ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.