Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Калашнікової О.В.,

Мороз В.Ф.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Поділля" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року у адміністративній справі за позовом Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Поділля",

про стягнення заборгованості, -

У серпні 2011 року Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, (далі -Фонд), звернулася із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Поділля", (далі -Товариство), про стягнення простроченої заборгованості, у розмірі 2042,37 грн.

15 вересня 2011 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року, позов задоволено.

Стягнуто з Товариства на користь Фонду прострочену заборгованість у розмірі 2042,37 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зазначали, що на час розгляду справи Товариство не надало доказів погашення існуючої заборгованості, пов'язаної з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду і направленням справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариство є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

24 травня 2011 року працівниками Фонду проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності нарахування страхових внесків та витрачання коштів Товариством. Перевіркою встановлені порушення порядку використання путівки на санаторно-курортне лікування та порушення в оплаті тимчасової непрацездатності.

25 травня 2011 року Фондом прийнято рішення №18 щодо повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення Товариством Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" (1105-14) та зобов'язано страхувальника сплатити не прийняті до заліку витрати у розмірі 1777,01 грн. та фінансові санкції у розмірі 888,51 грн.

Відповідно до звіту від 14.07.2011 року щодо коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціальним страхуванням у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності за І півріччя 2011 рік заборгованість Товариства становить 2042,37 грн.

До набрання чинності Законом України № 2464-VI від 8.07.2010 року "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) , (далі - Закон № 2464), до 1.01.2011 року у Відділення фонду були повноваження нараховувати пеню за прострочення строків сплати страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України № 1105 "Про загальнообов'язкова державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", (далі - Закон № 1105), та підпункту 4.11 пункту 4 "Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" № 12 від 20.04.2001 року, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування вії нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно і повно сплачувати в установленому порядку страхові внески в Фонд соціальною страхування від нещасних випадків.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону № 1105, в редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальників стягується пеня згідно із законом.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1105 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон № 2464 (2464-17) , яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 (2464-17) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до Законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що заборгованість Товариства, у розмірі 2042,37 грн., виникла до 1.01.2011 року, а тому підлягає стягненню.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220-1, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Поділля" відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.