Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Калашнікової О.В.,

Мороз В.Ф.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року у адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

про стягнення заборгованості, -

У жовтні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим, (далі - УПФУ), звернулося із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2), про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій у розмірі 1078,08 грн.

18 листопада 2011 року постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року, позов задоволено частково.

Стягнута з ОСОБА_2 на користь УПФУ заборгованість з страхових внесків за 2010 рік у розмірі 960,06 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що на час нарахування УПФУ фінансових санкцій та пені норма п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року, на яку посилався УПФУ, втратила чинність у зв'язку із набранням законної сили Закону України №2464 від 08.07.2010 (2464-17) "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". При цьому суди попередніх інстанцій також посилалися на те, що УПФУ з 1.01.2011 року не вправі за порушення, вчинені до 1.01.2011 року, нараховувати штрафи та пеню, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність і їх застосування з 1.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України.

УПФУ звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про повне задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 16.06.2011 року УПФУ донарахувало ОСОБА_2 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 960,60 грн. та штрафні санкції у розмірі 118,02 грн., згідно з рішеннями №103 та №104 від 16.06.2011 року

Відповідно до ст. 1 Закону України № 1058-ІV від 9.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше. Законом України № 2462-VІ від 8.07.2010 року (2462-17) "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (2154-17) та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) були внесені зміни до Закону України № 1058-ІV від 9.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , у тому числі до п. 8 розділу XV Прикінцевих положень.

Відповідно до цього пункту, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України від 24 червня 2004 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" (1878-15) ) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що ОСОБА_2 є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язана сплачувати мінімальний страховий внесок за період з липня до серпня 2010 року у розмірі 294,82 грн. виходячи з суми мінімальної заробітної плати, встановленої у цей період Законом України №2154-VІ від 27.04.2010 року "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (2154-17) та ставкою збору для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, встановленою Законом України №400/97-ВР від 26.06.1997 року "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) .

УПФУ обґрунтовано нарахована сума заборгованості ОСОБА_2 зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період 2010 року у розмірі 960,06 грн.

Рішення №103 та №104 УПФУ від 16.06.2011 року щодо застосування фінансових санкцій були прийняті у той час, коли пункти 4, 5 ч.9 ст. 106 Закону України № 1058-ІV від 9.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" втратили чинність у зв'язку із набранням законної сили Закону України №2464 від 8.07.2010 року (2464-17) "Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (2464-17) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До 1.01.2011 року відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за неподання відомостей до системи персоніфікованого обліку та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також, з 1.01.2011 року втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, подання відомостей до системи персоніфікованого обліку.

Згідно з п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (2464-17) УПФУ вправі стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 1.01.2011 року.

Враховуючи, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 960,06 грн. ОСОБА_2 у встановлені законодавством строки не сплатила, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст.,ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.