Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Мироненка О.В., Мороз В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за позовом Іванівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про скасування вимоги, -

В травні 2012 року Іванівський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - Іванівський РВ УМВС України в Херсонській області) пред'явив позов до Державної фінансової інспекції в Херсонській області (далі - ДФІ в Херсонській області) про (із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) визнання протиправними та скасування пунктів 2, 4 та 5 вимоги від 06 лютого 2012 року № 43-16/209.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано вимогу ДФІ в Херсонській області від 06 червня 2012 року № 43-16/208.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року апеляційну скаргу ДФІ в Херсонської області задоволено частково, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року змінено та викладено абзац другий резолютивної частини рішення суду першої інстанції наступним чином: "Скасувати пункти 2, 4 та 5 вимоги Державної фінансової інспекції в Херсонській області від 06 лютого 2012 року № 43-16/208". В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі ДФІ в Херсонській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що з 14 жовтня 2011 року по 06 січня 2012 року посадовими особами ДФІ в Херсонській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 грудня 2009 року по 01 жовтня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 16 січня 2012 року за № 43-30/02, в якому зазначено про порушення позивачем статті 22 Закону України "Про міліцію", пунктів 3.7.1 та 3.7.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 (z0205-08) , та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1991 року № 197 "Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні" (197-91-п) , що призвело до недоотримання працівниками Іванівського РВ УМВС України в Херсонській області заробітної плати за роботу в надурочний час протягом перевіреного періоду в сумі 17177 грн. 35 коп..

Зазначено про порушення позивачем пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п) , що призвело до зайво виплаченого грошового забезпечення у розмірі 12502 грн. 23 коп. та прибуткового податку в сумі 1875 грн. 33 коп..

В акті ревізії також зазначено про порушення позивачем пункту 1.8 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 (z0205-08) , а саме завищення розміру надбавки за вислугу років у зв'язку з врахуванням до вислуги років строку навчання в навчальних закладах, що призвело до зайвого нарахування та виплати надбавки за вислугу років в сумі 2463 грн. 82 коп. та зайвої сплати платежів до державних цільових фондів в сумі 891 грн. 90 коп..

На підставі вказаного акта ревізії відповідачем на адресу Іванівського РВ УМВС України в Херсонській області направлено вимогу від 06 лютого 2012 року за № 43-16/209.

Пунктом 2 вказаної вимоги зобов'язано позивача провести донарахування та виплату працівникам компенсації за роботу в нічний час в сумі 17177 грн. 35 коп.. Пунктом 4 зобов'язано позивача стягнути 12502 грн. 23 коп. зайво виплаченого грошового забезпечення та прибуткового податку в сумі 1875 грн. 33 коп. з осіб, які безпідставно отримали грошове забезпечення, в порядку та в розмірах, встановлених ст. ст. 127 та 136 КЗпП України.

Пунктом 5 вимоги зобов'язано позивача стягнути 2463 грн. 82 коп. зайво виплаченої надбавки за вислугу років з осіб, які її отримали безпідставно, в порядку та в розмірах, встановлених ст. ст. 127 та 136 КЗпП України, а також провести перерахунок та відповідні взаємо звірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 891 грн. 90 коп..

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вимогу ДФІ в Херсонській області від 06 лютого 2012 року № 43-16/208, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем розрахунок грошового забезпечення посадових осіб Іванівського РВ УМВС України в Херсонській області протягом перевіреного періоду здійснено відповідно до Закону України "Про міліцію" (565-12) , наказу МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 (z0205-08) "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" та наказу МВС України від 17 грудня 1991 року № 530 "Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні".

Суд першої інстанції прийшов до висновку що обчислення строку служби посадових осіб Іванівського РВ УМВС України в Херсонській області на підставі Інструкції про порядок обчислення вислуги років (періодів роботи, навчання) для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відбувалось відповідно до норм чинного законодавства та наказу МВС України від 28 жовтня 2008 року № 557.

Змінюючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції правильно вирішивши справу по суті, однак помилково застосував норми процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з урахуванням уточнень заявлено вимоги до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 4 та 5 вимоги від 06 лютого 2012 року № 43-16/209.

В порушення частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції скасував вимогу відповідача від 06 лютого 2012 року № 43-16/208 у повному обсязі, не зазначивши в судовому рішенні про вихід за межі позовних вимог та не навівши мотиви такого рішення.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про зміну оскарженого судового рішення з викладенням абзацу другого резолютивної частини постанови суду першої інстанції в новій редакції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 3.7.4 - 3.7.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 (z0205-08) підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є письмові накази керівників органів внутрішніх справ та графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.

Облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

Особам добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі), яка не враховується в робочий час.

Згідно пунктів 1 та 2 Інструкції про порядок залучення працівників органів внутрішніх справ України до несення служби понад установлений законодавством робочий час, в дні щотижневого відпочинку та святкові дні і надання відповідних компенсацій, затвердженої наказом МВС України від 17 грудня 1991 № 530, до несення служби понад установлений законодавством робочий час, а також несення служби в дні щотижневого відпочинку та святкові дні особи рядового і начальницького складу органів, підрозділів та навчальних закладів внутрішніх справ можуть залучатися для виконання невідкладних завдань з боротьби зі злочинністю і охороні громадського порядку при особливих оперативних умовах.

Під діями працівників органів внутрішніх справ при особливих оперативних умовах слід розуміти участь у проведенні заходів по розкриттю тяжких злочинів, розшуку особливо небезпечних злочинців, звільненню заручників, попередженню і припиненню масових безпорядків і групових дій, які порушують роботу транспорту, зв'язку, підприємств, установ і організацій, ліквідації наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, епідемій або епізоотій, а також виконанню інших невідкладних робіт від терміновості виконання яких залежить нормальне функціонування органу внутрішніх справ.

Пунктом 3 Інструкції визначено підстави залучення працівників органів внутрішніх справ до надурочної служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні, а саме письмові накази керівників органів внутрішніх справ та графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.

Як вбачається із матеріалів справи, при проведенні ревізії відповідачем не вивчались документи, які є підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до надурочної служби, видані керівником органу внутрішніх справ на виконання пунктів 1 та 2 Інструкції про порядок залучення працівників органів внутрішніх справ України до несення служби понад установлений законодавством робочий час, в дні щотижневого відпочинку та святкові дні і надання відповідних компенсацій понад 120 годин на рік для кожного працівника.

Розрахунок недоотриманої заробітної плати працівниками позивача за роботу у надурочний час в порушення пункту 6 вищезазначеної Інструкції відповідачем здійснено на підставі табелів обліку робочого часу особового складу чергової частини Іванівського РВ УМВС України в Херсонській області без перевірки підстав внесення записів до них.

Відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок залучення працівників органів внутрішніх справ України до несення служби понад установлений законодавством робочий час, в дні щотижневого відпочинку та святкові дні і надання відповідних компенсацій оплата надурочної служби провадиться за перші дві години - в полуторному розмірі, а за наступні години - в подвійному розмірі, але не повинна перевищувати 120 годин на рік.

З урахуванням викладеного колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що посадові особи позивача діяли правомірно нараховуючи та виплачуючи компенсації особам рядового і начальницького складу ОВС за службу в понадурочний час не більше ніж за 120 годин на рік.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п) "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури. Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки. Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до пункту 7 вказаної постанови до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

Пунктом 11 даної постанови Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам вказано на необхідність упорядкування у тримісячний строк переліку і розмірів виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

На виконання зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України та з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 31 грудня 2007 № 499 (z0205-08) "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Пунктами 3 та 6 додатку № 22 до наказу МВС України від 31 грудня 2007 № 499 (z0205-08) передбачено виплату надбавки за особливості проходження служби в ізоляторах тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб у розмірі 10-15 відсотків та доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що позивач при нарахуванні та виплаті додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в додатках 25-28 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 № 1294 (1294-2007-п) , діяв з урахуванням чинного законодавства, відповідно до наказу МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 (z0205-08) , яким упорядковано перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 2.4.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проводиться підрозділами кадрового забезпечення (за матеріалами особової справи особи рядового чи начальницького складу) відповідно до вимог Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 20 червня 2004 року № 684 (z0860-04) .

Відповідно до пункту 2 вказаної Інструкції обчислення періодів служби (роботи, навчання) для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у календарному обчисленні, один місяць служби за один місяць.

Наказом МВС України від 10 грудня 2011 року № 908 внесено зміни до наказу МВС України від 28 жовтня 2008 року № 557, якими у пункті 2 Інструкції про порядок обчислення вислуги років (періодів роботи, навчання) для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ слова "у календарному обчисленні, один місяць служби за один місяць" виключено.

Згідно частини 2 статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи "Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що дії позивача по обчисленню вислуги років для нарахування та виплати особам рядового і начальницького складу надбавки за вислугу років з врахуванням часу їхнього навчання у цивільних вищих навчальних закладах в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що відповідач, виносячи 06 лютого 2012 року вимоги, зазначені у пунктах 2, 4 та 5, діяв не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції (254к/96-ВР) та законам України.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.