Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Пасічник С.С.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ТОВ "Гадячсир" до Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції Полтавської області про визнання дій протиправними та скасування постанов,

за касаційною скаргою ТОВ "Гадячсир" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року,

У вересні 2012 року ТОВ "Гадячсир" (правонаступник ЗАТ "Гадячсир") звернулося в суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції Полтавської області (далі - ВДВС Гадяцького районного управління юстиції) про визнання протиправними дій щодо прийняття і затвердження постанов про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2012 р. № 33504007 і № 335504382, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.07.2012 р. № 16472695 та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07.07.2012 р. № 16472695, визнання протиправними і скасування вказаних постанов.

Позов обґрунтувало тим, що державним виконавцем безпідставно винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, оскільки ЗАТ "Гадячсир" виконало наказ господарського суду про сплату боргу в сумі 159 518,44 грн на користь ОСОБА_4 у строк, встановлений для його добровільного виконання.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, закрито провадження у справі в частині визнання протиправними і скасування постанов від 07.07.2012 р. № 16472695 про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними і скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2012 р. № 33504007 і № 335504382 відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Гадячсир", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В запереченні на касаційну скаргу ВДВС Гадяцького районного управління юстиції просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що на виконанні у ВДВС Гадяцького районного управління юстиції перебувало виконавче провадження № 501 (ЄДРВП № 1672695) за наказом господарського суду Полтавської області від 17.11.2009 р. № 21/253 про стягнення з ЗАТ "Гадячсир" на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 159 518,44 грн.

Постановою головного державного виконавця Хоруженка С.Г. від 22.02.2010 р. виконавче провадження закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV (606-14) ) у зв'язку зі сплатою боржником в повному обсязі боргу в добровільному порядку.

Службовим розслідуванням, проведеним відповідно до наказу Головного управління юстиції у Полтавській області від 29.05.2012 р. № 356/11, виявлено факти порушення вимог статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем Хоруженком С.Г., який не виніс постанову про стягнення виконавчого збору та витрат на організацію і проведення виконавчих дій, зокрема, у виконавчому провадженні № 501.

7 липня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Гадяцького районного управління юстиції винесено постанови: про скасування постанови від 22.02.2010 р. про закінчення виконавчого провадження і відновлення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 17.11.2009 р. № 21/253; про стягнення з ЗАТ "Гадячсир" виконавчого збору в розмірі 5 124,41 грн та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 24,40 грн, які виділені в окреме провадження; про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 17.11.2009 р.

Постановами від 09.07.2012 р. № 33504007 і № 335504382 відкрито виконавчі провадження з виконання постанов від 07.07.2012 р. № 16472695 про стягнення з ЗАТ "Гадячсир" виконавчого збору в розмірі 5 124,41 грн та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 24,40 грн.

Закриваючи провадження у справі в частині вимог про скасування постанов від 07.07.2012 р. № 16472695 про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вказані постанови винесені в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду, тому в силу частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" і статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України спір щодо їх правомірності належить до юрисдикції господарських судів і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З висновком судів неможна погодитись, оскільки він не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04.11.2010 р. № 2677-VI (2677-17) ) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За змістом статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги стягувача, боржника або прокурора на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядаються господарським судом.

Виконавчий збір як санкція відповідальності майнового характеру та витрати, пов'язані з організацією і проведенням виконавчих дій, відшкодовуються боржником у разі невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Про стягнення виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) порядку (частина третя статті 27, статті 28, 41 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, є виконавчими документами.

У зв'язку з цим справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (v0003760-10) (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5 (v0005760-12) ).

Таким чином, суди попередніх інстанцій помилково закрили провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними і скасування постанов державного виконавця від 07.07.2012 р. № 16472695 про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, що є підставою для направлення справи в цій частині для продовження розгляду.

Оскільки позовні вимоги про визнання протиправними і скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2012 р. № 33504007 і № 335504382 з примусового виконання постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій залежать від вирішення по суті питання щодо правомірності останніх, то судові рішення в частині відмови в їх задоволенні підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ТОВ "Гадячсир" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року скасувати.

Справу в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування постанов Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції Полтавської області від 07.07.2012 р. № 16472695 про стягнення з ТОВ "Гадячсир" виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, а в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2012 р. № 33504007 і № 335504382 - на новий розгляд до суду цієї ж інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.