Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В., Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Коцури Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області на постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 15.11.2011р. по справі № 1623/2а-4349/11

за позовом Прокурора Оржицького району Полтавської області

до Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області

про визнання рішення незаконним та його скасування,

Прокурор Оржицького району Полтавської області звернувся до Оржицького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області, в якому просив суд визнати незаконним рішення № 04-12-06 від 12.07.2011 року дванадцятої сесії шостого скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області у зв'язку з його невідповідністю п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; скасувати рішення № 04-12-06 від 12.07.2011 року дванадцятої сесії шостого скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області у зв'язку з його незаконністю.

Постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 15.11.2011р. по справі № 1623/2а-4349/11 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 15.11.2011р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу з підстав і мотивів, викладених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що справа предметно підсудна місцевому суду загальної юрисдикції, як адміністративному суду, з чим не погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч. 1. ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З системного аналізу означених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що суб’єкт владних повноважень в адміністративному процесі має право на звернення до суду у порядку та у спосіб, які обмежені повноваженнями, визначеними Конституцією і законами України.

При цьому, слід відзначити, що, виходячи зі змісту ст.ст. 2, 3 КАС України, суб’єкт владних повноважень не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним.

Таким чином, у разі відхилення протесту на акт, прокурор, відповідно до закону, наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про визнання такого акту незаконним. Проте, повноважень на звернення до суду з іншими позовними вимогами, у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду, прокурору чинним законодавством не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що жодним законом не передбачено повноваження прокурора на звернення до суду з позовами про скасування рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги Прокурора Оржицького району Полтавської області щодо скасування рішення № 04-12-06 від 12.07.2011 року дванадцятої сесії шостого скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення № 04-12-06 від 12.07.2011 року дванадцятої сесії шостого скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Колегія суддів вважає також за потрібне відмітити, що суд першої інстанції не врахував, що прокурор звернувся з позовом у зв’язку з тим невиконанням відповідачем його припису у межах повноважень, наданих йому ч. 4 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до приписів якої у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Отже, позивачем у справі є суб’єкт владних повноважень.

Відповідачем по зазначеній справі є Лазірківська сільська рада Оржицького району Полтавської області.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування України" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.

Отже, відповідачем по справі є орган місцевого самоврядування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Згідно із ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, суд першої інстанції не врахував що позов заявлено з приводу оскарження рішення органу місцевого самоврядування, але позивач є також суб’єктом владних повноважень і відноситься до системи виконавчої влади.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі судом першої інстанції було відкрито з порушенням правил предметної підсудності, встановлених ст. 18 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є розгляд справи неповноважним судом.

Зважаючи на те, що вищезазначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) Оржицький районний суд Полтавської області не був уповноважений на розгляд даної позовної заяви, колегія суддів вважає за необхідне скасувати прийняту таким судом постанову та ухвалити нове судове рішення.

Стосовно вимоги заявленого позову про визнання незаконним рішення № 04-12-06 від 12.07.2011 року дванадцятої сесії шостого скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області у зв'язку з його невідповідністю п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи слідує, що 16 грудня 2009 року 43 сесія 5 скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області прийняла рішення про прийняття безкоштовно в комунальну власність територіальної громади села Лазірки майна ТОВ "Оксамит", яке складається із шести багатоквартирних житлових будинків та належних їх мешканцям трьох сараїв (а.с. 16).

Рішенням 12 сесії 6 скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області від 12 липня 2011 року "Про правомірність прийняття в комунальну власність територіальної громади села Лазірки майна ТОВ "Оксамит"", скасовано рішення 43 сесія 5 скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області "Про прийом майна ТОВ "Оксамит" у комунальну власність територіальної громади села Лазірки". Цим же рішенням визначено, що через неналежну передачу майна та скасування рішення 43 сесія 5 скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області від 16 грудня 2009 року, "Про прийом майна ТОВ "Оксамит" в комунальну власність територіальної громади села Лазірки, вважати вищезазначене майно ТОВ "Оксамит" таким, що не прийняте на баланс територіальної громади села Лазірки

Скасовуючи рішення від 16 грудня 2009 року, Лазірківська сільська рада посилалась на те, що воно було прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Закону України "Про передачу об’єктів державної та комунальної власності" (147/98-ВР) та Положення "Про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, та як такому, що не відповідає інтересам територіальної громади села Лазірки.

27 липня 2011 року, прокурором внесено протест на рішення 12 сесії 6 скликання Лазірківської сільської ради від 12 липня 2011 року.

Рішенням 13 сесії 6 скликання Лазірківської сільської ради від 26 серпня 2011 року протест відхилено, про що 12 жовтня 2011 року було повідомлено прокурору Оржицького району.

З матеріалів справи слідує, що Прокурором оскаржене рішення Лазірківської сільської ради, яким скасоване рішення про прийняття безкоштовно в комунальну власність територіальної громади села Лазірки майна ТОВ "Оксамит", яке складається із шести багатоквартирних житлових будинків та належних їх мешканцям трьох сараїв, прийняте 16 грудня 2009 року 43 сесією 5 скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області.

Статтею 147 Конституцій України встановлено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 16.04.09 р. (далі –рішення КСУ) викладено правову позицію органу конституційної юрисдикції щодо можливості скасування актів органів місцевого самоврядування подібних тим, які є предметом оскарження по даній справі.

У вказаному рішенні КСУ зокрема зазначено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами, та не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів, а суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Рішення органу місцевого самоврядування стосовно конкретної особи є актами індивідуальної дії одноразового застосування, що вичерпуються фактом їхнього виконання, після чого вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування.

Колегія суддів звертає увагу, що оскаржувані позивачем рішення не розраховане на багаторазове застосування щодо інших однотипних правовідносин, а його правовий вплив спрямовано на вичерпне коло осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів права державної та комунальної власності оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

З матеріалів справи слідує, що на виконання прийнятого рішення, комісією підписано акт прийому-передачі майна ТОВ "Оксамит" у комунальну власність територіальної громади села Лазірки від 05 січня 2010 року (а.с. 18).

Вказаний акт нікім не оспорювався та не скасовано.

Таким чином, юридичний зміст спірного рішення вичерпано з моменту підписання акту прийому – передачі майна.

Вказане свідчить про практичну реалізацію правовідносин переходу права власності на майно згідно рішення відповідача, легітимність такого юридично значущого наслідку не може бути піддана сумніву шляхом скасування чи зміни першооснови їх виникнення.

Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини в їх сукупності, постанова Оржицького районного суду Полтавської області від 15.11.2011р. по справі № 1623/2а-4349/11 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження в частині позовних вимог про скасування рішення та задоволення позову в частині вимог про визнання рішення незаконним.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 15.11.2011р. по справі № 1623/2а-4349/11 скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Прокурора Оржицького району Полтавської області до Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області про визнання рішення незаконним та його скасування в частині позовних вимог про скасування рішення № 04-12-06 від 12.07.2011 року дванадцятої сесії шостого скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області- закрити.

В іншій частині позовних вимог прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Прокурора Оржицького району Полтавської області до Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області про визнання рішення незаконним та його скасування в частині позовних вимог про визнання незаконним рішення № 04-12-06 від 12.07.2011 року дванадцятої сесії шостого скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області у зв'язку з його невідповідністю п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" - задовольнити.

Визнати незаконним рішення № 04-12-06 від 12.07.2011 року дванадцятої сесії шостого скликання Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.