Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Олексієнка М.М.,

суддів: Лиски Т.О.,

Мойсюка М.І.,

при секретарі судового засідання: Кочерги В.П.,

з участю третьої особи ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Новосвітької селищної ради до Севастопольського міжрегіонального територіального управління Державної інспекції України з безпеки на морському та річному транспорті, Інспекції судноплавства і портового нагляду Кримського регіонального представництва Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (далі - Інспекція), третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, відмінити реєстрацію бази-стоянки, визнати незаконним свідоцтво про реєстрацію та відмінити його за касаційною скаргою Новосвітької селищної ради на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2012 року, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року,

У липні 2012 року представник Новосвітської селищної ради звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

визнати незаконними дії Інспекції по реєстрації бази-стоянки маломірних суден ПР-195-А за приватним підприємцем ОСОБА_2;

скасувати зазначену реєстрацію;

визнати незаконним та скасувати Свідоцтво №195-А від 25.05.2011 року про реєстрацію баз для маломірних суден, яке видане ОСОБА_2

Посилався на те, що Інспекція, здійснюючи реєстрацію бази-стоянки маломірних суден, порушила положення статей 10, 16 Закону України від 6 вересня 2005 року №2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон №2807-IV (2807-15) ), якими передбачені повноваження селищних рад у сфері благоустрою населених пунктів.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційні скарзі представник позивача, посилаючись на порушення норм процесуального права, допущених судами, просить попередні рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що зареєструвавши базу для маломірних суден, Інспекція порушила Правила користування маломірними судами на водних об'єктах Автономної Республіки Крим, затверджені Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21 квітня 1999 року №468-2/99 (rb0468002-99) , оскільки дана база по суті є прокатним пунктом, за допомогою якого надаються розважальні послуги, а відповідно до положень зазначених Правил, місця розташування прокатних баз і прокатних пунктів визначаються органами місцевого самоврядування або районними державними адміністраціями.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам Закону судові рішення не відповідають. Зокрема, судами порушені норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до статті 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовував позовні вимоги незаконності реєстрації бази-стоянки маломірних (малих) суден - відсутністю у приватного підприємця ОСОБА_2 державного акта на право користування земельною ділянкою для розміщення бази, технічного паспорта. ОСОБА_2 надав договір оренди, проте згідно умов цього договору земельна ділянка, розташована на Набережній селища Новий Світ, площею 0,01688га, надавалась для будівництва і обслуговування пляжного павильону, а не бази для стоянки маломірних суден. Технічний паспорт, який був наданий підприємцем буцім - то на базу стоянку суден, теж належав пляжному павильону. Крім того, при здійсненні реєстрації бази відповідачем не враховано положення пунктів 3.3. Правил безпечної експлуатації баз для стоянки маломірних суден, згідно яких розміщення баз для стоянки маломірних суден допускається не ближче 100 метрів від причалів та 500 від інших гідротехнічних споруд.

Судом першої інстанції зазначені обставини не досліджувались, хоча вони мають суттєве значення для вирішення справи. Відповідно до пункту 2 Правил користування маломірними суднами на водних об'єктах Автономної Республіки Крим, затверджених Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21 квітня 1999 року №468-2/99 (rb0468002-99) (далі - Правила №468-2/99), база стоянка повинна мати, окрім іншого, державний акт на право користування землею, технічний паспорт, свідоцтво про реєстрацію бази. Суд в цій частині докази не досліджував, а відповідно й не міг давати оцінку зазначеним обставинам.

Не досліджувались судом і обставини щодо правомірності розміщення бази біля причалів та інших гідротехнічних споруд, хоча на цьому наполягав представник позивача.

Зазначеним обставинам не дав належної оцінки й апеляційний суд при розгляді справи.

Враховуючи дозволені способи перевірки судом касаційної інстанції законності та обґрунтованості судових рішень попередніх інстанцій, обмеження щодо вчинення процесуальних дій при касаційному розгляді справи, передбачених статтею 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід врахувати доводи представника позивача і з урахуванням зібраних доказів вирішити спір.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Новосвітької селищної ради задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.