к/9991/29063/11-с Про визнання незаконними дій щодо затвердження проекту землеустрою, надання в оренду земельної ділянки, визнання недійсним рішення Виконавчого комітету міської ради про надання в оренду ТОВ земельної ділянки для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом - 04.09.2013 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Виконавчого комітету Донецької міської ради на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 липня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року

у справі № 2а-348/08 (№ 2а-51/09/0508)

за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

до Виконавчого комітету Донецької міської ради, Донецької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой", Акціонерного товариства закритого типу Територіальний проектний інститут "Донбасцивільпроект", ОСОБА_10, ОСОБА_11, Комунального підприємства "Управління генерального плану м. Донецька", ОСОБА_12

про визнання дій незаконними, скасування рішень, відшкодування шкоди

У серпні 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись до Ворошиловського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Донецької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой", Акціонерного товариства закритого типу "Територіальний проектний інститут "Донбасцивільпроект", ОСОБА_10, ОСОБА_11, Комунального підприємства "Управління генерального плану м. Донецька", ОСОБА_12 про визнання незаконними дій щодо затвердження проекту землеустрою, надання в оренду земельної ділянки, визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 19.12.2007 №825/2 про надання в оренду ТОВ "Донбассжилстрой" земельної ділянки для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом в житловому кварталі площею 0,5339 га, визнання недійсним договору оренди на вказану земельну ділянку, визнання недійсним висновку Територіального проектного інституту "Донбасцивільпроект" від 17.06.2008 №14/274, зобов'язання відновити дитячий та спортивний майданчик, приведення у попередній стан неправомірно зайнятої території.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.07.2009 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 19.12.2007 №825/2 "Про надання в оренду ТОВ "Донбассжилстрой" земельної ділянки для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом в житловому кварталі: пр. Ілліча - вул. Капітана Ратнікова - вул. Карпинського - вул. Ходаковського в Калінінському районі"; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,5339 га, кадастровий номер 1410136600:00:020:0207 (далі - спірна земельна ділянка), укладений 27.12.2007 ТОВ "ДонбассЖилСтрой" із Виконавчим комітетом Донецької міської ради; зобов'язано Донецьку міську раду і ТОВ "ДонбассЖилСтрой" відновити дитячий та спортивний майданчики, зелені насадження відповідно до акта обстеження, привести в належний санітарний стан незаконно зайняту прибудинкову територію мешканців кварталу. У решті позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки та закрито провадження у справі в цій частині. У решті постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.07.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Виконавчий комітет Донецької міської ради оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі касатор просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що оспорюване рішення від 19.12.2007 №825/2 прийняте на підставі розробленої та погодженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, висновку Головного управління містобудування та архітектури міської ради від 30.08.2007 №01/14-4774. У той же час, оскаржуваними рішеннями протиправно зобов'язано відновити дитячий та спортивний майданчики, зелені насадження відповідно до акта обстеження, привести в належний санітарний стан незаконно зайняту прибудинкову територію мешканців кварталу саме Донецьку міську раду, оскільки судовими рішеннями не установлено факту вчинення незаконних дій та нанесення шкоди діями Донецької міської ради, яка є окремою юридичною особою, тобто відмінною від відповідача - Виконавчого комітету Донецької міської ради.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 19.12.2007 №825/2 ТОВ "ДонбассЖилСтрой" затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та надано цю земельну ділянку в оренду для будівництва багатоповерхового будинку.

У той же час, містобудівне обґрунтування на замовлення ТОВ "ДонбассЖилСтрой" у 2005 році розробило ТОВ "Поллуксдомсервіс" на розміщення житлового комплексу по вул. Карпинського (перетинання із вул. Ходаковського) в Калінінському районі м. Донецька на земельну ділянку площею 0,72 га із посиланням на рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 21.03.2005 №295.

Містобудівне обґрунтування розміщення багатоповерхового житлового будинку на спірній земельній ділянці площею 0,5339 га не погоджене відповідними органами ДАІ, СЕС, МНС України, а також не виносилось на розгляд депутатської комісії міської ради.

На підставі викладеного суди попередніх інстанцій установили, що висновком Головного управління містобудування та архітектури міської ради від 30.08.2007 №01/14-4774 затверджено містобудівне обґрунтування з іншою назвою та іншою площею, а не те, яке було погоджене відповідними органами ДАІ, СЕС, МНС України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 19.12.2007 №825/2 прийнято з порушенням вимог ДБН Б. 1.1-4-2002 "Склад, зміст, порядок розробки, узгодження і затвердження містобудівного обґрунтування" (далі - ДБН Б. 1.1-4-2002). Оскільки затверджений проект землеустрою відведення спірної земельної ділянки площею 0,5339 га не містить розробленого містобудівного обґрунтування, погодженого належним чином усіма державними органами відповідно до вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до положень ДБН Б. 1.1-4-2002 в умовах діючої забудови обов'язковій розробці підлягає містобудівне обґрунтування місця розміщення об'єкта будівництва.

Пунктом 1.6 ДБН Б. 1.1-4-2002 передбачено, що містобудівне обґрунтування розміщення об'єкта містобудування розроблюється проектними організаціями, які мають відповідний дозвіл на виконання проектних робіт.

Згідно з пунктом 3.8 ДБН Б. 1.1-4-2002 містобудівне обґрунтування внесення змін в конкретний вид містобудівної документації для населеного пункту, як правило, розробляється організацією розробником цієї документації, а у випадку розробки іншою організацією - узгоджується із вказаною організацією.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи викладені положення норм процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій правомірно скасовано рішення відповідача від 19.12.2007 №825/2, оскільки ані Виконавчий комітет Донецької міської ради, ані Товариство з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой" не довели факту розроблення та погодження у встановленому законодавством України порядку містобудівного обґрунтування місця розміщення об'єкта будівництва в житловому кварталі: пр. Ілліча - вул. Капітана Ратнікова - вул. Карпинського - вул. Ходаковського в Калінінському районі, на земельній ділянці саме площею 0,5339 га, кадастровий номер 1410136600:00:020:0207.

У той же час, колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на помилкове посилання суду апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні на положення статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яка визначає повноваження районних і обласних рад, зокрема щодо встановлення правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної води у промислових цілях.

Тоді як відповідно до підпункту 9) пункту б) частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у чинній на момент прийняття оспорюваного рішення редакції, до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належали організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові акти названим вимогам процесуального закону не відповідають з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, у чинній на момент звернення до суду з даним позовом редакції, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 3 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Таким чином, в даній адміністративній справі позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії не можуть бути заявлені до ТОВ "ДонбассЖилСтрой".

Отже, під час розгляду справи по суті суду першої інстанції необхідно було визначитись у правомірності залучення ТОВ "ДонбассЖилСтрой" до провадження саме як відповідача, а не третьої особи на стороні відповідачів у порядку статті 53 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України (у чинній на момент прийняття рішення у справі редакції) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина друга статті 21 КАС України передбачає, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, для застосування положень статті 1166 ЦК України необхідно довести, що шкоду позивачам завдано саме неправомірними діями чи рішенням особи, на яку покладається відповідальність відшкодувати шкоду, а саме необхідна наявність таких складових елементів: протиправна поведінка (рішення) суб'єкта владних повноважень, настання шкоди, прямий причинний зв'язок між першим та другим елементами, вина суб'єкта владних повноважень.

Отже, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що оскаржуваними рішеннями суди попередніх інстанцій передчасно зобов'язали Донецьку міську раду відновити дитячий та спортивний майданчики, зелені насадження відповідно до акта обстеження, привести в належний санітарний стан незаконно зайняту прибудинкову територію мешканців кварталу, оскільки протиправність дій чи рішень саме Донецької міської ради у даній справі не установлено.

Зобов'язуючи Донецьку міську раду і ТОВ "ДонбассЖилСтрой" відновити дитячий та спортивний майданчики, зелені насадження відповідно до акта обстеження, привести в належний санітарний стан незаконно зайняту прибудинкову територію мешканців кварталу, суди попередніх інстанцій не встановили: ким саме та за яких обставин складено "акт обстеження"; статус земельної ділянки (її призначення, власника чи користувача), яку зобов'язано відновити тощо.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно обґрунтованості судового рішення, принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що під час вирішення справи по суті спору необхідно на підставі належних доказів установити статус зайнятої ТОВ "ДонбассЖилСтрой" земельної ділянки, з'ясувати, чи дійсно вона належить до прибудинкової території будинків, де мешкають позивачі, і те, чи діяльність товариства на цій земельній ділянці дійсно порушує законні права та інтереси позивачів. Також необхідно надати правову оцінку "акту обстеження", його об'єктивності та юридичній силі.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги частково заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині зобов'язання Донецької міської ради і ТОВ "ДонбассЖилСтрой" вчинити певні дії.

Частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Ураховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини другої статті 227 КАС України.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Донецької міської ради задовольнити частково.

Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 липня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року в даній справі скасувати в частині зобов'язання Донецької міської ради і ТОВ "ДонбассЖилСтрой" відновити дитячий та спортивний майданчики, зелені насадження відповідно до акта обстеження, привести в належний санітарний стан незаконно зайняту прибудинкову територію мешканців кварталу, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.