2а/0270/4169/11 Про стягнення фінансових санкцій за надання послуг з перевезення вантажу на автомобільному транспорті за відсутності індивідуальної контрольної книжки водія - 09.02.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства транспорту та зв'язку України, яке представляє Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій, -

У вересні 2011 року прокурор Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн., застосованих постановою №126904 від 26.04.2011 року за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) , а саме: надання послуг з перевезення вантажу на автомобільному транспорті за відсутності індивідуальної контрольної книжки водія.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю: постановлено стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 в державний бюджет 1700,00 грн. фінансових санкцій.

Відповідач вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням процесуального та матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким скасувати постанову № 126904 від 26.04.2011 року про застосування до ФОП ОСОБА_4 штрафних санкцій в сумі 1700 грн., винесену начальником територіального управління державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області; постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності працівника транспортного управління у Вінницькій області ОСОБА_5 та стягнути на користь позивача з ОСОБА_5 понесені позивачем збитки у розмірі 20% від вартості партії товару, що склало суму штрафу 42000 грн.

Аргументуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказує на безпідставність, необґрунтованість і незаконність дій суб'єктів владних повноважень ІДПС УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області і працівника транспортного управління у Вінницькій області ОСОБА_5

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційних скарг відповідно до вимог статті 195 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції, а саме: представника апелянта - на підтримання доводів апеляційної скарги, представника прокуратури та позивача - на підтримання рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, виданого 19.01.1999р. виконавчим комітетом Вінницької міської ради.

05 квітня 2011 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області на підставі відповідного направлення (а.с.6) було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В ході проведення перевірки було виявлено порушення водієм автотранспортного засобу "Мерседес-Бенц"н/з НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, норм Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) , про що складено акт від 05.04.2011 року (а.с.5).

Відповідно до вказаного акту водієм надавались послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених Законом України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) , а саме: без індивідуальної контрольної книжки водія. Зі змістом складеного акту водій ознайомився, однак від його підпису відмовився.

16.04.2011 року відповідача було повідомлено про проведення розгляду справи 26.04.2011 року щодо порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

На підставі вищезазначеного акту начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області винесено постанову № 126904 про застосування фінансових санкцій від 26.04.2011 року, (а.с.9) якою за порушення абз.З ч.І ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 1700 грн. та визначено 15-денний строк для сплати зазначеної суми. Вказану постанову відповідач отримав 04.05.2011р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи (а.с.11).

Надаючи правову оцінку обставинам справи та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що постанова № 126904 від 26.04.2011 року є чинною і такою, що підлягає виконанню, оскільки фінансові санкції не сплачено, то останні підлягають стягненню в судовому порядку.

Так, стаття 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" містить переліки документів, які є необхідними для визначених категорії перевізників та водіїв, так документи для автомобільного перевізника, який здійснює здійснює вантажні перевезення необхідні: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія -посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно зі статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до пункту 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 (1567-2006-п) передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

При цьому за правилами статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідач не погодившись з постановою № 126904 від 26.04.2011 року оскаржив її в судовому порядку. Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року позовна заява ОСОБА_4 до начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області Ратовського А.С., інспектора територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області ОСОБА_5 про скасування постанови № 126904 від 26.04.2011 року залишена без розгляду.

Відповідно до положень КАС України (2747-15) , рішення суду апеляційної інстанції набуває законної сили з моменту його проголошення.

Частиною 1 статті 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в цій справі суд не оцінює правомірність прийнятого рішення, а саме постанови № 126904 від 26.04.2011 року, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення фінансових санкцій, натомість вказана постанова є чинною, однак не виконаною, а відтак і вимоги Прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства транспорту та зв'язку України, яке представляє Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.