к/9991/12993/11-с Про зобов`язання внести до протоколу діагнози, зобов`язання визначити придатність до військової служби та видати військовий квиток - 04.09.2013 Прийняття

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А., розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_4 як представника ОСОБА_5 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Оболонського районного у м. Києві військового комісаріату про зобов'язання внести до протоколу № 18 від 28 листопада 2006 року діагнози, зобов'язання визначити придатність до військової служби та видати військовий квиток, -

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Оболонського районного

у м. Києві військового комісаріату про зобов'язання внести до протоколу № 18

від 28 листопада 2006 року діагнози, зобов'язання визначити придатність до військової служби та видати військовий квиток.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, ОСОБА_4 як представник ОСОБА_5 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що в липні 2007 року ОСОБА_5 став студентом І курсу Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

21 вересня 2007 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову строкову службу для здобуття освіти терміном

з 11 листопада 2007 року по 30 червня 2012 року, у задоволенні якої відповідач відмовив.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.

До призовних дільниць щороку протягом січня - березня приписуються допризовники, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться районними (міськими) військовими комісаріатами за місцем проживання.

Згідно з пунктом 8 статті 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" відстрочка від призову на строкову військову службу надається для здобуття освіти на весь період навчання громадянам призовного віку, які навчаються у загальноосвітніх та професійно-технічних закладах з денною формою навчання, у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня освіти.

Відповідно до пункту 85 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 352 від 21 березня 2002 року (352-2002-п)

надання відстрочки від призиву для продовження навчання проводиться з обов'язковим викликом призовника до районної призовної комісії.

Разом з тим, згідно з пунктом 26 вищенаведеного Положення відвідування лікувально-профілактичних і лікувальних закладів рішенням комісії з питань приписки є обов'язковим.

Так, судами встановлено, що рішенням комісії з питань приписки остаточний стан здоров'я позивача визначений не був, у зв'язку з чим йому було надано відстрочку для лікування.

При цьому позивач на неодноразові виклики лікаря поліклініки в 2007 та 2008 роках з'явитись відмовився, що підтверджується відрізним талоном лікувальної карти призовника № СП 1 поліклініки № 3 Оболонського району м. Києва.

Крім того, позивач надав відповідачу довідки про діагнози свого захворювання консультативного характеру, відмовляючись стаціонарно обстежитись у спеціалістів.

Отже, позивач відмовився від відвідування лікувально-профілактичних та лікувальних закладів за рішенням відповідача, яке є обов'язковим, що позбавило можливості відповідача вирішити питання щодо надання позивачу відстрочки від призову.

Виходячи з наведеного, відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли обґрунтованого висновку, що дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу відстрочки від призову є правомірними.

З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій.

Постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 як представника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Оболонського районного у м. Києві Військового комісаріату про зобов'язання внести до протоколу № 18 від 28 листопада 2006 року діагнози, зобов'язання визначити придатність до військової служби та видати військовий квиток - залишити без зміни.