Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача: Муравйов О. В. Вербицька О. В. Федоров М. О. Малюги Ю. В. Лукяненко Я. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛіС" на постанову та ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 рокуу справі № 2а-3419/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛіС"до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі № 2а-3419/12/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. ст. 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби фактичної перевірки аптеки ТОВ "ЛіС", що розташована за адресою: м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 134, складено акт від 12.06.2012 року № 0127/101322/19407655, яким зафіксовано реалізацію в аптеці не облікованого у встановленому порядку товару на загальну суму 13 652,00 грн., оскільки до перевірки не було надано: накладні, товарно-транспортні накладні, документи роздруковані з програмного забезпечення, що свідчать про рух товарно-матеріальних цінностей за місцем зберігання та реалізації, що призвело до порушення платником вимог п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012 року № 0001262302, яким до ТОВ "ЛіС" застосовано штрафну санкцію у сумі 27 304,00 грн.

Судами встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби проведено перевірку аптеки ТОВ "Ліс", в якій товари зберігались та одночасно перебували на реалізації.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Тобто, на суб'єкта господарювання, який здійснює розрахункові операції, покладено обов'язок із складання облікових документів щодо товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації. Тому суб'єкт господарювання вправі реалізовувати лише ті товари, які обліковані документально за місцем їх зберігання чи реалізації.

Згідно із ч. ч. 1, 3, 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення зазначених положень при проведенні фактичної перевірки посадовими особами ТОВ "ЛіС" не надано перевіряючим жодних документів про рух товарів на підтвердження факту обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання.

Доводи скаржника про те, що ТОВ "ЛіС" веде централізований бухгалтерський облік товарів, яким передбачено передачу облікових документів з аптек до централізованої бухгалтерії, підлягають відхиленню, оскільки вони були предметом дослідження судів попередньої інстанції, які встановили, що належних доказів на підтвердження цих обставин позивачем не надано.

Враховуючи, встановлені судами обставини незабезпечення ТОВ "Ліс" належного обліку товару за місцем їх реалізації, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛіС" залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року у справі № 2а-3419/12/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.