2а-1870/3355/11 Про зобов'язання провести донарахування та виплату грошових коштів працівникам Дочірнього підприємства - 24.01.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року по справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Сумській області до Дочірнього підприємства "Сумський навчальний центр"Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"про зобов’язання вчинити певні дії, -

У травні 2011 року позивач Контрольно-ревізійне управління в Сумській області звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог до Дочірнього підприємства "Сумський навчальний центр"Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", у якому просить зобов’язати відповідача виконати лист-вимогу № 05-14/8015 від 20.12.2010 року, а саме:

- провести донарахування та виплатити працівникам Дочірнього підприємства "Сумський навчальний центр"Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", а саме: черговим, черговим гуртожитку та сторожам, на загальну суму 760 грн.;

- провести донарахування та виплати працівникам Дочірнього підприємства "Сумський навчальний центр"Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"за відпускні та компенсацію за невикористані відпустки на загальну суму 360 грн.;

- відкоригувати по бухгалтерському обліку первісну вартість навчальної майстерні на суму 87 933 грн.;

- відкоригувати по бухгалтерському обліку зайво нараховану амортизацію на суму 4 156,99 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за результатами проведеної ревізії відповідача було встановлено низку порушень, зокрема, порушення вимог ст.97 Кодексу законів про праці України, ст. 15 Закону України "Про оплату праці", п.3, 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року (100-95-п) , п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року (z0288-00) , та пред’явлено відповідну вимогу про проведення донарахувань та виплат, корегування сум по бухгалтерському обліку.

На теперішній час дана вимога не виконана, у зв’язку з чим позивач просить зобов’язати відповідача вчинити дії щодо її виконання.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Прийняте рішення суд першої інстанції обґрунтовує тим, що вимога щодо здійснення перерахунку та доплати коштів працівникам винесена позивачем поза межами наданих йому Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (2939-12) повноважень. Крім того, відповідно до пп.5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати на ремонт не включаються до складу валових витрат, що на переконання суду свідчить про правомірність дій відповідача.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що судове рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року й прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями Контрольно-ревізійного управління в Сумській області у період з 29.09.2010 року по 29.11.2010 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства "Сумський навчальний центр" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" за період з 01.01.2007 року по 31.08.2010 року.

За наслідками перевірки складений акт від 03.12.2010 року №05-08/07, згідно висновків якого виявлені порушення фінансової дисципліни.

На підставі висновків ревізії позивачем пред’явлено вимогу №05-14/8015 від 20.12.2010 року про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань, а саме:

- п.2.5 провести донарахування та виплатити працівникам Центру, а саме черговим Центру, черговим гуртожитку та сторожам за період з 01.01.2007 року по 31.08.2010 року доплати на загальну суму 11 350, 79 грн.;

- п.2.8 провести донарахування та виплати працівникам Центру за відпускні та компенсацію за невикористані відпустки на загальну суму 5 037,90 грн.;

- п.2.12 відкоригувати по бухгалтерському обліку Центру первісну вартість навчальної майстерні на суму 87 933 грн.;

- п.2.13 відкоригувати по бухгалтерському обліку Центру зайво нараховану амортизацію на суму 4 156,99 грн.

Дана вимога відповідачем оскаржена не була, та на теперішній час вищезазначені пункти вимоги відповідачем не виконані, що є порушенням вимог ч.2 ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", відповідно до якої законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що ревізуються чи перевіряються.

Пунктом 10 ст.10 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні"органам державної контрольно-ревізійної служби надано право звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також апеляційного розгляду, відповідач визнав позов в частині зобов’язання виконати п.п. 2.5 та 2.8 листа-вимоги № 05-14/8015 від 20.12.2010 року щодо проведення донарахування та виплати доплати черговим, черговим гуртожитку та сторожам, на загальну суму 11 350, 79 грн. та проведення донарахування та виплати працівникам за відпускні та компенсацію за невикористані відпустки на загальну суму 5 037,90 грн., зазначивши, що всі донарахування та виплати проведені у повному обсязі.

Викладені у п.п. 2.12 та 2.13 вимоги щодо необхідності коригування у бухгалтерському обліку первісної вартості навчальної майстерні на суму 87 933 грн. та зайво нарахованої амортизації на суму 4 156,99 грн. ґрунтуються на висновках органу контрольно-ревізійної служби про порушення відповідачем п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року (z0288-00) та п.32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 561 від 30.09.2004 року (v0561201-03) (далі - Методичні рекомендації).

При цьому позивач зазначає, що витрати в сумі 87 933 грн. були безпідставно віднесені відповідачем на збільшення первісної вартості будівлі навчальної майстерні, оскільки проведений ремонт був не капітальним, а поточним, і його вартість необхідно було віднести до складу витрат. Це в свою чергу призвело до безпідставного нарахування амортизації на суму збільшення.

Відповідно до п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Водночас, п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"встановлює, що витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Розділ 6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів визначає порядок обліку ремонту та поліпшення основних засобів.

Так, відповідно до п.29 Методичних рекомендацій рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об'єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент.

У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об'єкту основних засобів і списанням заміненого об'єкту.

Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Сумою очікуваного відшкодування вважається найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання основних засобів, включаючи його ліквідаційну вартість.

Згідно п.30 та 31 Методичних рекомендацій витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов'язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Відповідно до п. 32 Методичних рекомендацій витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Таким чином, для віднесення суми витрат на здійснений ремонт будівлі на збільшення її первісної вартості, необхідно встановити характер та ознаки проведених ремонтних робіт як такі, що спрямовані на підвищення її техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція).

Будь-яких доказів потреби у здійсненні капітального ремонту будівлі навчальної майстерні, а також того, що проведений ремонт мав вищезазначені ознаки саме капітального ремонту, відповідачем суду не представлено.

Надані відповідачем в якості доказів копії договорів оренди приміщень будівлі навчальної майстерні, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені договори не надають можливість визначити обсяг виконаних ремонтно-будівельних робіт, а також нагальну потребу в їх виконанні. Крім цього, факт того, що їх укладенню сприяв саме проведений ремонт будівлі, позивачем не доведений.

Вищенаведене надає колегії суддів підстави для висновку про обґрунтованість вимог Контрольно-ревізійного управління в Сумській області та необхідність задоволення позову.

Інші доводи та заперечення сторін висновків колегії суддів не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року та приймає нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Сумській області –задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року –скасувати.

Позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Сумській області –задовольнити.

Зобов'язати Дочірньє підприємство "Сумський навчальний центр"Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" виконати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Сумській області вимогу від 20.12.2010 року № 05-14/8015 "Про усунення виявлених ревізією порушень" в частині:

- п.2.5 щодо проведення донарахування та виплатити працівникам Дочірнього підприємства "Сумський навчальний центр" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", а саме черговим, черговим гуртожитку та сторожам на загальну суму 760 грн.;

- п.2.8 щодо проведення донарахування та виплати працівникам Дочірнього підприємства "Сумський навчальний центр"Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" за відпускні та компенсацію за невикористані відпустки на загальну суму 360 грн.;

- п.2.12 щодо відкоригування по бухгалтерському обліку Дочірнього підприємства "Сумський навчальний центр"Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" первісну вартість навчальної майстерні на суму 87 933 грн.;

- п.2.13 щодо відкоригування по бухгалтерському обліку Дочірнього підприємства "Сумський навчальний центр"Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" зайво нараховану амортизацію на суму 4 156,99 грн.

постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.