Справа: № 2а-18730/10/2670 

Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Федорової Г.Г., Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК " Нафтогаз України" до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень, -

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2011 року позов задоволено повністю. Суд постановив: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001761504/0 від 21 липня 2010 року, № 0001711501/0 від 21 липня 2010 року, № 0001731501/0 від 21 липня 2010 року, № 0001761504/1 від 15 вересня 2010 року, № 0001711501/1 від 15 вересня 2010 року, № 0001731501/1 від 15 вересня 2010 року, № 0001761504/2 від 29 жовтня 2010 року, № 0001711501/2 від 29 жовтня 2010 року, № 0001731501/2 від 29 жовтня 2010 року, № 0001761504/3 від 29 грудня 2010 року, № 0001711501/3 від 29 грудня 2010 року, № 0001731501/3 від 29 грудня 2010 року.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на апеляційну скаргу, представник позивача вказуючи на необґрунтованість доводів відповідача, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Зазначивши, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначені платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є неправомірними.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з’явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, згідно ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Нововодолазькою міжрайонною Державною податковою інспекцією у Харківській області проведено невиїзну документальну перевірку Дочірньої компанії "Укргазвидобування"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", за результатами якої складено акт від 29 червня 2010 року № 239/1501/30019775.

Зазначеним актом встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ: за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань по рентній платі за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат (податковий розрахунок за січень 2010 року від 17 лютого 2010 року № 2293, за лютий 2010 року, за березень 2010 року № 4297 від 16 квітня 2010 року, за квітень 2010 року).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001761504/0 від 21 липня 2010 року, № 0001711501/0 від 21 липня 2010 року, № 0001731501/0 від 21 липня 2010 року, № 0001761504/1 від 15 вересня 2010 року, № 0001711501/1 від 15 вересня 2010 року, № 0001731501/1 від 15 вересня 2010 року, № 0001761504/2 від 29 жовтня 2010 року, № 0001711501/2 від 29 жовтня 2010 року, № 0001731501/2 від 29 жовтня 2010 року, № 0001761504/3 від 29 грудня 2010 року, № 0001711501/3 від 29 грудня 2010 року, № 0001731501/3 від 29 грудня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 325 від 11 лютого 2010 року, яке прийнято обслуговуючим банком 11 лютого 2010 року, позивачем перераховано на рахунок Управління Державного казначейства у Валківському районі 1 121 833 грн. 36 коп. з визначенням призначення платежу "рентна плата за нафту за січень 2010 року".

Платіжним дорученням № 607 від 10 березня 2010 року, яке прийнято обслуговуючи банком 11 березня 2010 року, позивачем перераховано на рахунок Управління Державного казначейства у Валківському районі 1 121 833 грн. 36 коп. з визначенням платежу "рентна плата за нафту за лютий 2010 року".

Платіжним дорученням № 17 від 29 березня 2010 року, яке прийнято обслуговуючим банком 30 березня 2010 року, позивачем перераховано на рахунок Управління Державного казначейства у Валківському районі 77 340 грн. 43 коп. з визначенням призначення платежу "рентна плата за природний газ за лютий 2010 року".

Платіжним дорученням № 49 від 30 березня 2010 року, яке прийнято обслуговуючим банком 30 березня 2010 року, позивачем перераховано на рахунок Управління Державного казначейства у Валківському районі 2 347 141 грн. 36 коп. з визначенням призначення платежу "рентна плата за природний газ за лютий 2010 року".

Платіжним дорученням № 125 від 1 квітня 2010 року, яке було прийнято обслуговуючим банком 1 квітня 2010 року, позивачем було перераховано на рахунок Управління Державного казначейства у Валківському районі 860 000 грн. 00 коп. з визначенням призначення платежу "рентної плати за нафту за березень 2010 року".

Платіжним дорученням № 870 від 23 квітня 2010 року, яке було прийнято обслуговуючим банком 23 квітня 2010 року, позивачем було перераховано на рахунок Управління Державного казначейства у Валківському районі 204 616 грн. 79 коп. з визначенням призначення платежу "рентної плати за нафту за березень 2010 року".

Платіжним дорученням № 1949 від 18 травня 2010 року, яке було прийнято обслуговуючим банком 18 травня 2010 року, позивачем було перераховано на рахунок Управління Державного казначейства у Валківському районі 1 208 243 грн. 79 коп. з визначенням призначення платежу "рентної плати за нафту за квітень 2010 року".

Платіжним дорученням № 1950 від 18 травня 2010 року, яке було прийнято обслуговуючим банком 18 травня 2010 року, позивачем було перераховано на рахунок Управління Державного казначейства у Валківському районі 1 215 059 грн. 66 коп. з визначенням призначення платежу "рентної плати за газовий конденсат за квітень 2010 року".

Платіжним дорученням № 904 від 30 квітня 2010 року, яке було прийнято обслуговуючим банком 30 квітня 2010 року, позивачем було перераховано на рахунок Управління Державного казначейства у Валківському районі 1 000 000 грн. 00 коп. з визначенням призначення платежу "рентної плати за газовий конденсат за квітень 2010 року".

Відповідно, позивачем сплачено самостійно узгоджені зобов’язання зі сплати за газовий конденсат, за нафту та природний газ за березень –травень 2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що моментом сплати податкових зобов’язань позивачем є момент прийняття обслуговуючим банком платіжного доручення про перерахування сум, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, враховуючи викладене.

Відповідно до підпункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"за порушення строків зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов’язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов’язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов’язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно підпункту 16.3.1 пункту 16.3 зазначеної статті нарахування пені платнику податку закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред’явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого підпункту 16.5.3 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає не доведеним потенційний обов’язок Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області, про правомірність свого рішення та не спростовує твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області –залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2011 року –залишити без змін.

Повний текст виготовлено 23 січня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.