2а-3492/10/1670 Про стягнення податкового боргу - 17.01.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2010р. по справі № 2а-3492/10/1670

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2010 року задоволено позовні вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ) до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі СПД ФО ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу.

Стягнено з СПД ФО ОСОБА_1 податковий борг в сумі 5 035 810 грн. 22 коп.

Не погодившись з даною постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просив скасувати оскаржувану постанову суду та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскільки податкове повідомлення- рішення Кременчуцької ОДПІ від 14.01.2010 року №0000021702/0/20, на підставі якого позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 035 810 грн. 22 коп., скасовано на підставі рішенням суду, то стягнення з позивача даної суми у судовому порядку є неправомірним.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного,

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у добровільному порядку не було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання у сумі 5 035 810 грн. 22 коп., то дана сума підлягає стягненню за судовим рішенням.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що у період з 22.12.2009 року по 28.12.2009 року співробітниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД ФО ОСОБА_1 за період 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено Акт від 31 грудня 2009 року № 6575/17-309/2981102901.

На підставі даного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення -рішення від 14.01.2010 року № 0000021702/0/20, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 5 042 044 грн, (2 521 022 грн. -за основним платежем, 2 521 022 грн, -штрафні (фінансові) санкції).(а.с.25)

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з облікової картки платника податків, на час розгляду справи у суді першої інстанції, за СПД ФО ОСОБА_1 значиться податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 5 035 810 грн. 22 коп.

Податкове повідомлення-рішення, яким відповідачу донараховано податкове зобов*язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 042 044 грн. ОСОБА_1 оскаржувалося в адміністративному порядку, проте скарги були залишені без задоволення. Також відповідач оскаржив дане повідомлення-рішення в судовому порядку. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 р. позовну заяву СПВ ФО ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПІ в Полтавській обл. про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2010 року № 0000021702/0/20 залишено без розгляду. Дана ухвала набрала законної сили (а.с.65).

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції, щодо наявності узгодженого боргу у ОСОБА_1 по податковому повідомленню-рішенні від 14.01.2010 року № 0000021702/0/20 .

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21,12.2000 року № 2181-111, в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закон України № 2181-111) податкове зобов'язання та податковий борг є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом (2181-14) або іншими законами України.

Зважаючи на те, що на день прийняття судового рішення судом першої інстанції податкове повідомлення-рішення від 14.01.2010 року № 0000021702/0/20 не було скасоване ані в адміністративному, ані в судовому порядку, а також те, що в суді на розгляді відсутня справа, щодо оскарження даного податкового повідомлення-рішення, і добровільно сума податкового боргу не сплачена відповідачем, колегія суддів вважає правомірним задоволення позовних вимог Кременчуцької ОДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 5 035 810,22 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги, стосовно неузгодженості суми податкового боргу, в зв*язку з оскарженням ОСОБА_1 в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 14.01.2010 року № 0000021702/0/20, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 р., залишеною без змін ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14.01.2010 року № 0000021702/0/20, колегія суддів зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, судом першої інстанції ухвалою від 10.08.2010 р. по даній справі було зупинено провадження до набрання законної сили судового рішення по справі №2а-525/10/1670 за позовом СПД ФО ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення (а.с.63).

В зв*язку з набранням чинності ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 р., по справі №2а-525/10/1670, про залишення без розгляду позовної заяви СПД ОСОБА_1, провадження по даній справі було поновлено ухвалою суду від 01.11.2010 р.( а.с.67).

В судове засідання 06.12.2010 р. відповідач та його представник не з*явилися, хоча були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.74).

Зважаючи на те, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 р. набрала чинності, а іншої справи за позовом СПД ФО ОСОБА_1 про оскарження податкового повідомлення-рішення від 14.01.2010 року № 0000021702/0/20 в провадженні суду не було, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року по справі №2-1670/1112/11 набрала чинності 08.12.2011 року,.колегія суддів прийшла до висновку, що зазначені доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2010р. по справі № 2а-3492/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.