Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Стародуба О.П.,

Черпака Ю.К.,

та секретаря Мороз Ю.М., за участю позивача ОСОБА_2, представників Національного агентства України з питань державної служби Заболотного А.В. та Шайтанової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про прийняття Вищим адміністративним судом України додаткової постанови у справі за його позовом до Головного управління державної служби України, начальника Головного управління державної служби України Мотренка Т.В. про визнання протиправним і скасування наказу від 08 грудня 2009 року № 402-к/о стосовно звільнення позивача з роботи, поновлення на роботі, зобов'язання запропонувати посаду, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління державної служби України, начальника Головного управління державної служби України Мотренка Т.В. про визнання протиправним і скасування наказу від 08 грудня 2009 року № 402-к/о стосовно звільнення позивача з роботи, поновлення на роботі, зобов'язання запропонувати посаду, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року було скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. У зв'язку з утворенням Національного агентства України з питань державної служби шляхом проведення реорганізації Головного управління державної служби України на підставі Указу Президента України "Питання управління державною службою в Україні" від 18 липня 2011 року № 769/2011 (769/2011) судом касаційної інстанції було замінено відповідача - Головне управління державної служби України на Національне агентство України з питань державної служби. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління державної служби України "Про звільнення ОСОБА_2В." від 08 грудня 2009 року № 402-к/о. Зобов'язано Національне агентство України з питань державної служби виконати вимоги частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України та запропонувати ОСОБА_2 іншу роботу. Стягнуто з Національного агентства України з питань державної служби на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 грудня 2009 року. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про прийняття додаткового судової постанови у справі, в якій просить прийняти додаткову постанову стосовно визначення строку для подання відповідачем у справі - Національним агентством України з питань державної служби до Окружного адміністративного суду м. Києва відповідно до пункту 4 частини першої статті 232 Кодексу адміністративного судочинства України звіту про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року.

Пунктом 4 частини першої статті 232 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції встановлюється судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Відповідно до частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас, колегії суддів касаційної інстанції необхідно зазначити, що у червні 2013 року ОСОБА_2 звертався до Вищого адміністративного суду України із заявою про забезпечення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій вже просив у порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати Національне агентство України з питань державної служби подати звіт про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року.

Проте, в задоволенні даного клопотання ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2013 року ОСОБА_2 було відмовлено.

За таких обставин та враховуючи те, що судом касаційної інстанції в даній справі вже вирішувалося питання стосовно зобов'язання Національного агентства України з питань державної служби подати звіт про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року, то колегія суддів вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його заяви про прийняття додаткової постанови щодо визначення строку для подання Національним агентством України з питань державної служби до Окружного адміністративного суду м. Києва звіту про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 168, 221, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Відмовити ОСОБА_2 у прийнятті додаткової постанови у справі за його позовом до Головного управління державної служби України, начальника Головного управління державної служби України Мотренка Т.В. про визнання протиправним і скасування наказу від 08 грудня 2009 року № 402-к/о стосовно звільнення позивача з роботи, поновлення на роботі, зобов'язання запропонувати посаду, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.