Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

У листопаді 2012 року управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 року позовні вимоги управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві було задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Лтава" на користь управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 9306,94 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Лтава" було залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Лтава", не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Лтава" задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Лтава" зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради та має статус юридичної особи, що підтверджується копією довідки АБ № 430039 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Публічне акціонерне товариство "Лтава" перебуває на обліку як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві. У встановлений законом строк відповідач не перерахував кошти по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за списком № 1 за травень 2012 року та має заборгованість в розмірі 9306,94 грн.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, зазначений вище порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився і після набрання 01.01.2004 року чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Всупереч вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , відповідач своєчасно, в добровільному порядку не відшкодував витрати на виплату та доставку пенсій особам, які мають право на пільгову пенсію за пред'явленою в установленому порядку вимогою позивача.

На момент набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) , відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 01.01.2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) ).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (z0064-04) .

Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 Інструкції передбачено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про обов'язок Публічного акціонерного товариства "Лтава" відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції, призначені працівникам цього Товариства відповідно до пунктів "а", "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Лтава" - залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.